Понеділок, 8 Вересня, 2025

Як проблеми управління ЗСУ знижують ефективність у війні з Росією

Важливі новини

Російська військова промисловість: щомісяця виробляється понад 600 далекобійних ракет всіх класів

Нові дані, отримані від наших джерел, свідчать про те, що західні розвідки вчасно сповістили Офіс Президента про активну діяльність Росії у виробництві далекобійних ракет. За інформацією, яку ми отримали, російські збройні сили наразі випускають ці ракети на 4 рази швидше та в більших обсягах, ніж це було у 2022 році. Наприклад, якщо раніше кількість виготовлених ракет становила близько 150-175 одиниць на місяць, то тепер ця цифра перевищує понад 600 одиниць. Це призвело до того, що Кремль вже накопичив величезні запаси далекобійних ракет на своїх складах. Ці ракети, ймовірно, будуть використані у майбутньому в разі масштабного наступу, і, швидше за все, їх запустять проти різних об’єктів інфраструктури України. Навіть удари по 20-40 ракетами для Росії не є критичними, оскільки вони є плановими і не впливають на загальні запаси чи накопичення. Мінімальне посилення систем протиповітряної оборони не зможе ефективно відвернути цю загрозу. Більше того, існує високий ризик втрати саме цих систем, що є дуже витратним та ризикованим заходом.

Згідно з отриманою інформацією, Росія активно збільшує виробництво далекобійних ракет всіх класів, що становить серйозну загрозу для безпеки України. Висока швидкість виробництва та значний обсяг ракет дозволяють Кремлю накопичити величезні запаси цих засобів у своїх арсеналах. Це може мати серйозні наслідки у разі масштабного конфлікту, адже навіть значні втрати ППО не зможуть ефективно відвернути загрозу. Україні необхідно вжити додаткових заходів для зміцнення своєї обороноздатності та розробки стратегій протидії подібним загрозам з боку Росії.

Країни G7 висловили занепокоєння ескалацією в Україні та пообіцяли 50 мільярдів доларів допомоги

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це йдеться у спільній заяві за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 в Італії, повідомляє Voice of America.

Союзники наголосили на планах швидко надати Києву 50 млрд доларів кредиту, який буде погашатися за рахунок прибутку з російських активів, заморожених на Заході.

«Європа має якнайшвидше надіслати Україні кошти цього кредиту. Ми зобов’язані, як союзники і друзі України, зробити все, щоб дозволити їй вступити, коли настане час і в той час, який вони виберуть, до мирних переговорів з позиції сили. Це означає продовження і акцент на наших зусиллях у фінансовій сфері, перш за все, відправку якомога швидше 50 мільярдів доларів за рахунок заморожених російських активів, щоб Україна могла ними скористатися і уникнути проблем з ліквідністю, пов’язаних з військовими діями», – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

Південь у спеку, північ з дощами: прогноз погоди на 17 червня

У вівторок, 17 червня, більшість областей України очікує комфортна літня погода з помірними температурами. Водночас на півдні прогнозується спека — до +31°, а в деяких регіонах можливі короткочасні дощі. Про це свідчать дані Погоди УНІАН. Київ та центральна Україна У столиці вівторок буде хмарним із дощем. Вночі температура становитиме +17°, вдень — до +23°. У […]

БРСМ-Нафта заливає в авто “шмурдяк”, – вартісний ремонт авто гарантований

Останнім часом українська мережа автозаправних станцій БРСМ-Нафта опинилася в центрі уваги громадськості та ЗМІ через повідомлення про можливі неналежні практики обслуговування клієнтів. Керівником цієї мережі є Андрій Біба.

Антирейтинг платників податків поміж мереж АЗС очолює мережа БРСМ, власник якої Андрій Біба – розкошує в Італії та співпрацює з рф.

Про це пише у своєму телеграм-каналі екснардеп Ігор Мосійчук.

Минуло лише два місяці, а БРСМ – знову в епіцентрі скандалу. Цього разу стало відомо: якщо заправлятись на цій мережі АЗС, то власників авто чекатиме гарантований дороговартісний ремонт. Причина – компанія Біби торгує шмурдяком. І все це, на фоні неминучого зростання акцизів, відповідно й вартості пального, в цілому.

Журналісти видання “Апостроф” провели розслідування й дібрали зразки пального на найдешевших АЗС – “БРСМ-Нафта”, Motto, Luxwen та інших. Зразки вони передали в лабораторію, співробітники якої не знали, звідки саме приїхало пальне на дослідження. В результаті, пальне БРСМ – виявилось найгіршим.

“Бензин із “БРСМ-Нафта” не відповідає вимогам за вмістом сірки. Її майже в чотири рази більше, ніж потрібно. Окрім того, фіксуємо перевищення норми об’єму частки бензолу й етанолу. З дизелем – схожа ситуація. Сірки – знову забагато. А от температура спалаху – навпаки занизька. Відтак ремонт паливної системи, нагар і перегрів двигуна, як наслідок – вартісний ремонт – вам гарантовані. Якщо ваше авто на дизелі, то на додачу є ризик пожежі через низьку температуру спалаху пального”, – зазначають журналісти на підставі отриманих ними результатів лабораторних досліджень.

Але якщо ви думаєте, що Біба та його БРСМ понесуть якесь покарання за несплачені податки та торгівлю неякісним пальним, то глибоко помиляєтесь. Адже, власник БРСМ-Нафта Андрій Біба – навіть попри тісні зв’язки з країною-окупантом являється яскравим представником «касти недоторканих». На сьогоднішній день, Андрій Біба як і його бізнес, формально числяться фігурантами ряду кримінальних проваджень, -та реального притягнення до відповідальності йому вдається уникати завдяки «криші» в особі Давида Арахамії.

Нагадаємо, що Біба Андрій Васильович втік до Італії після вибуху на нафтобазі БРСМ під Васильковом у 2015 році, який забрав життя 6 людей. Там він одразу обзавівся шикарною віллою у Флоренції, де цінник на квадратний метр житла стартує від 15 000 євро. Щодо придбаної вілли, то збудована вона у 1800 році, її площа 1200 квадратних метрів. Є розкішний сад і навіть є поле для гольфу. Ціна покупки – 15 мільйонів євро та був ремонт на 23,5 мільйонів євро. В Італії власник мережі «БРСМ-нафта» придбав також виноробню Fattoria Viticcio, за яку по інформації місцевих брокерів віддав 45 мільйонів Євро. Виноробня знаходиться за 30 км від Флоренції в Грев-ін-К’янті і виробляє вино з 1964 року обсягом понад 300 тис. пляшок вина на рік. Виноробною Fattoria Viticcio управляє прийомний син Біби – Олександр Білозеров.

Важливо чітко знати й розуміти, що з перших днів перебування в Італії і по сьогодні, Андрій Біба продовжує керувати мережею БРСМ, а значну частку коштів від продажу пального та вина в Україні – спонсорує в розвиток храмів російської православної церкви – тої, що реально в росії (за що має відзнаки від керівництва РПЦ).

В Україні Андрію Бібі, зокрема інкримінували шахрайство у особливо великих розмірах відповідно до частини 4 статті 190 Кримінального кодексу України. Також за ним і його БРСМ, числиться ряд кримінальних справ за ст. 212 і 204 КК України, а це: ухилення від сплати податків та незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.

Елітний ремонт: Прокурор Андрєєв Андрій вкладає 1,5 млн доларів у реставрацію двох осель у Конча-Заспі

Ці будинки у Конча-Заспі, які належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрєєву Андрію та його родині, стали об'єктом пильної уваги громадськості. Із занепокоєнням розглядаються обставини придбання цієї нерухомості, зокрема з урахуванням того, що будинки знаходяться на території дитячого оздоровчого комплексу, не відповідаючи містобудівній документації. В київській поліції розпочато кримінальне провадження за фактом захоплення та забудови цієї території елітними будинками. Статус кваліфікації злочину — шахрайство в особливо великих розмірах, що є особливо тяжким злочином за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу.

У ході розслідування виявлено, що першочерговий власник дитячого оздоровчого комплексу, ЗАТ "Київгума", опинився під ударом справи про банкрутство, після чого призначено управителя, який почав незаконно відчужувати землю та недобудовані об’єкти на території комплексу. Ці дії сприяла особливо спритна взаємодія з вищими керівниками правоохоронних органів, зокрема заступником начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України та представниками Офісу Генерального прокурора. За таку "допомогу" прокурор Андрєєв Андрій Васильович був нагороджений двома будинками, однак, за непідтвердженими даними, за значно заниженою ціною, відповідно до згаданої вище суми.

Попри намагання правоохоронців провести розслідування та навіть накласти судовий арешт на зазначену нерухомість, вони стикалися з опозицією з боку прокурора Київської місцевої прокуратури, який не підтримав передачу майна до арешту. Замість цього, прокурор Андрєєв разом із дружиною активно здійснюють ремонт в заарештованих будинках і висловлюють подяку за це друзям у правоохоронних органах.

Хоча новий власник і його колеги намагаються звернути увагу громадськості на позитивні сторони свого майбутнього мешкання, на них уже накладено підозру щодо можливого незаконного збагачення. Наразі Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та Державне бюро розслідувань (ДБР) активно проводять перевірку відповідно до фактів можливого недостовірного декларування та незаконного збагачення прокурора Андрєєва. Таким чином, замість запрошення на новосілля, прокурор може очікувати запрошення до слідства.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на серйозні порушення законодавства та етичних норм з боку прокурора Андрія Андрєєва та його співробітників. Наміри та дії, спрямовані на незаконне володіння та експлуатацію нерухомості на території дитячого оздоровчого комплексу, свідчать про систематичне порушення правопорядку та доводять недостойність посади прокурора.

Зокрема, у статті зазначено факти використання службового становища для особистої вигоди, включаючи сприяння у незаконній забудові та приховування фактів, які можуть стати підставою для кримінального переслідування. Такі дії підривають довіру до правоохоронних органів та негативно впливають на рівень демократії та правової державності в Україні.

Важливо відзначити, що вислідженням цієї справи зараз займаються Національне агентство з питань запобігання корупції та Державне бюро розслідувань, що свідчить про серйозність порушень та бажання забезпечити правосуддя та відповідальність за вчинені злочини.

Остаточні рішення та наслідки цієї справи будуть визначені в ході подальшого розслідування та судового процесу. Однак, вже зараз можна стверджувати, що такі вчинки є неприпустимими для представників правоохоронних органів і вимагають суворого покарання відповідно до закону.

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У X, колишньому Твіттері, колишній офіцер та відомий аналітик під ніком Tatarigami, опублікував цікаве спостереження, яке у нього утворилося після спілкування з військовими. Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій, прокоментував ці висновки для видання LB.ua. На його думку, автор виділяє низку проблем, які знижують ефективність застосування Сил оборони у цій війні.

Так було завжди. І не лише в ЗСУ. Завжди було простіше змінити керівний документ або продовжити термін служби ракет, вигадати якісь нові норми оцінювання стану літальних апаратів, ніж купити і дати військам обладнання належної якості з прийнятним експлуатаційним ресурсом. Всі пригадують ракетний удар по Броварах у 2000 році, коли ракета, яка зберігалася довше встановленого, прилетіла не туди, куди її послали, а по житловому будинку.

Ресурс може продовжити виробник, обстеживши стан кожної конкретної партії. Але коли виробник – РФ, не варто на це сподіватися. Минулого тижня росіяни, наприклад, випробовували міжконтинентальну балістичну ракету РС-28 “Сармат”, намагаючись бряцнути чи то ядерною міццю, чи то кістками ядерних мощей. Результат – вибух ракети РС-28 в шахті, котрий розніс і саму шахту, і пів космодрома Плесецьк заодно (союзники порахують скільки точно від космодрому лишилося і десь напишуть). Це п’ята спроба бряцнути і як завжди – невдало.

Ракетою “Сармат” противник планує замінити МКБР РС-36 “Воевода” (ага, та сама SS-18 Satan), яку виробляли в Дніпрі на “Південмаші”. У РВСН РФ на бойовому чергуванні є 58 РС-36 і щось там продовжувати мають право лише його інженери, а не російські кулібіни. Зробимо припущення стосовно стану ракет РС-36, що перебувають на бойовому чергуванні в РФ: жителі Нижнього Тагілу, Домбаровського, Ужура, Виползова, Козельська, Ітатки, де розташовані позиційні райони 13-ї та 62-ї ракетних дивізій, перебувають в небезпеці, адже “Південмаш” ще в 2014 припинив продовжувати ресурс ракет в РФ.

Але ж ми – про своє: завдання, котрі ставлять військам, дуже часто не відповідають їхнім бойовим можливостям. Дивно, що ті самі враження у мене складалися після всіх командно-штабних навчань. Такі погляди проповзли в бойову практику і стали нормою? Звісно, це все можна пояснювати браком сил і засобів, але ж виконуючи нереальну задачу, підрозділ втрачає навіть той потенціал, що має, і проблема ще більш загострюється.

Нові бригади, які мають переважно теоретично-полігонний досвід, опиняються на найбільш важливих ділянках і навряд чи здатні виконати бойове завдання так, як пише книжка. Таких епізодів можна пригадати чимало – Очеретине, Торецьк, наприклад.

Зараз в Курській області бойові дії веде бригада ТрО. Як вона взагалі опинилася у складі ОТУВ “Сіверськ”?! Зараз цим питанням переймаються депутати парламенту, існує відповідний депутатський запит. Максимально зблизити реальну оцінку боєздатності та паперову критично важливо, якщо треба змінювати методологію оцінювання – негайно це робити.

Виснажений війною персонал давно став визначальним фактором боєздатності, адже його моральний, фізичний, психологічний стан – ключові складові бойового потенціалу, бо саме персонал і є його головним носієм.

Статут внутрішньої служби відповідальність за стан бойової і мобілізаційної готовності покладає на командира від відділення до бригади. Нікого не пропускаючи. Будь-яка проблема підрозділу утворюється або через недогляд безпосереднього керманича, або старших начальників.

Звідти виникає розтяжка: або винен ти, за що відгребеш, або винен твій начальник і ти відгребеш, якщо про це цьому начальнику заявиш. Ця совкова модель не залишає простору для маневру і лише реальні лідери здатні не лише брати відповідальність на себе, але й протистояти тиску принципу “я – начальник, ти – дурак”.

Фото: EPA/UPG

Слабкі лідери просто приховують проблеми свого рівня ієрархії та генерують наверх фіктивну звітність. На рівні бригади штаб має три батальйони, дев’ять рот, 27 взводів лише піхоти і в умовах сучасного динамічного бою змушений переважно спиратися на донесення, що призводить до генерації завдань підрозділу, якій існує лише в уяві штабу та в донесенні командира цього підрозділу. Це все має вкрай сумні наслідки – втрати, залишені позиції, відступ.

Хто хоче заглибитися в тему – читайте дописи Романа Доніка, керівника навчально-інструкторської групи 151-го навчального центру, в якому рекрути здобувають базову військову підготовку. Вражає час від часу. Зокрема й стійкість командування та інструкторів центру протистояти деструктивному впливу вчорашнього дня армії на її день завтрашній. Професійна майстерність поповнень за оцінками більшості командирів на фронті далека від самостійного виконання функціональних обов’язків за посадою.

Так воювати неможливо і підрозділ отримує додаткову внутрішню задачу – донавчити, а часто – перепідготовити поповнення. Тобто бригада, котра має воювати, в проміжках між боями має ще й бути навчальним центром. Ні часу, ні ресурсів на це в бригаді немає. Вже поламані всі списи, що були, з приводу використання бойового досвіду, потенціалу військових, що частково втратили здоров’я, але мають педагогічний хист, в якості інструкторів. Але віз й нині на зупинці “побалакаємо про стандарти НАТО”.

Фото: АЗОВ

Десятий рік війни, а процедури post mission briefing так і не прижилися. Але на стратегічному рівні щороку відбуваються конференції, де обов’язковим предметом розгляду є досвід застосування військ (сил) в АТО/ООС/стратегічної оборонної операції Сил оборони. Вершина тактичної майстерності – бригада, ось там і має вирувати обмін досвідом. А не в голубому будинку на проспекті Повітряних Сил в Києві.

Приклад – з афганського досвіду: покійний генерал Рохлін, в Афгані – підполковник, командир 860-го полку в Файзабаді, отримав негативний досвід – батальйон полку в бою біля Бахарака відступив, не виконавши бойової задачі та залишив декілька справних БМП моджахедам.

Рохліна усунули з посади та призначили заступником командира 191-го омсп в Газні. Коли десь через рік його відновили в посаді, Рохлін запровадив наступну практику: кожен командир підрозділу після виконання задачі прибував до штабу полку та в спеціальний журнал записував яку задачу, якими силами він виконував, яких результатів досягнув, які ресурси мав, як витратив, що можна покращити наступного разу. Ці знання накопичувалися, нові офіцери мали доступ до цих знань, старі – можливість ефективніше готуватися до завдань, котрі до них хтось вже виконував.

Просте рішення, але дуже ефективне. Чому у нас – не так? Інша сторона цієї монетки – відповідальність для командирів, котрі не впоралися. Я не зміг пригадати випадків, коли відповідальність за невиконану бойову задачу наздогнала хоч якогось командира. Як казав Наполеон: “У перемоги багато батьків, поразка – завжди сирота”. Це слід змінити і якомога швидше.

Фото: тг-канал Сирський / Головком Олександр Сирський спілкується з військовослужбовцями ЗСУ під час візиту на східний напрямок фронту , 19 липня 2024

Через це триває генерація рішень сумнівної ефективності, ресурси розподіляються в ручному режимі, роками не вирішуються проблеми комплектування, навчання. Поглиблюється розрив між штабами, пошук тактичною ланкою відповіді на питання “що курить старший штаб?” набувають гносеологічного характеру після отримання кожної БРки.

Не варто звинувачувати солдатів, сержантів та молодших офіцерів, котрі не завжди належно навчені та забезпечені, але щомиті ризикують життям, виконуючи не завжди зрозумілі їм завдання в тому, що вони цих завдань виконати не змогли.

Якщо в старших штабах не навчаться нарешті аналізувати поразки, встановлювати їх об’єктивні причини, карати їх суб’єктивні причини, складати реалістичні дорожні карти подолання таких проблем (мовою НАТО – “розвиток спроможностей”), то на нулі будуть і надалі платити власними життями за консервацію ураженої управлінським артритом ієрархії.

Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій

Останні новини