Вівторок, 2 Червня, 2026

Європа в розбіжностях перед приходом Трампа

Важливі новини

СБУ затримала депутата Полтавської облради за підозрою у замовленні вбивства підприємця

Служба безпеки України затримала депутата Полтавської обласної ради, якого викликають у замовленні вбивства власника місцевої агрокомпанії. За версією слідства, мотивом злочину було бажання заволодіти бізнесом підприємця. За даними правоохоронців, підозрюваний планував ліквідацію конкурента, щоб отримати контроль над його компанією, яка займається аграрним бізнесом у Полтавській області. Оперативники СБУ запобігли вбивству, викривши підготовку злочину на ранньому […]

The post СБУ затримала депутата Полтавської облради за підозрою у замовленні вбивства підприємця first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Рішення Тячівського районного суду: сім років ув’язнення за перевищення повноважень

Тячівський районний суд Закарпатської області ухвалив обвинувальний вирок стосовно колишнього працівника патрульної поліції Миколи Марічака, визнавши його винним у перевищенні службових повноважень. За результатами розгляду справи суд призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі. Крім того, засудженого позбавлено спеціального звання капрала поліції та встановлено трирічну заборону на обіймання посад у правоохоронних органах.

Інцидент, що ліг в основу кримінального провадження, стався 5 вересня. Під час виконання службових обов’язків правоохоронець, за висновками слідства та суду, вийшов за межі наданих законом повноважень, чим порушив права громадян та завдав шкоди авторитету правоохоронної системи. У ході судового розгляду було досліджено матеріали справи, заслухано свідчення сторін та проаналізовано зібрані докази.

За матеріалами справи, під час суперечки чоловік замахнувся і вдарив правоохоронця. У відповідь Микола Марічак завдав удару, після чого чоловік упав на землю. Згодом його підняли та посадили у повозку. Після інциденту всі учасники роз’їхалися.

Суд дослідив записи з камер спостереження, показання сторін та інші докази. У рішенні зазначено, що потерпілий був літнього віку, а поліцейський мав фізичну перевагу. Суд дійшов висновку, що підстав для застосування сили не було, а дії правоохоронця перевищували межі службових повноважень.

Наступного дня після події стан чоловіка різко погіршився. Його госпіталізували, де медики встановили черепно-мозкову травму. Після двох операцій він перебував у комі та через 13 днів помер від ускладнень, спричинених набряком мозку.

У судовому засіданні обвинувачений частково визнав обставини інциденту, однак не погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. Він стверджував, що діяв рефлекторно після удару та що чоловік перебував у стані сп’яніння. Проте суд не прийняв ці пояснення як підставу для виправдання застосування сили без належних правових підстав.

Рішення у справі ухвалила суддя Мирослава Стецюк. Вирок передбачає реальне позбавлення волі, заборону обіймати посади в правоохоронних органах та позбавлення спеціального звання.

Про перебіг розгляду повідомляло видання Судовий репортер. Сторони мають право подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

Слабкий землетрус стався на Полтавщині

У Полтавській області, а саме в межах Диканської громади,...

Чотири роки незламності: пам’ять, боротьба і віра в перемогу

Президент України Володимир Зеленський звернувся до громадян з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії, наголосивши на шляху, який країна пройшла від перших вибухів до сьогоднішньої стійкості. У своєму виступі він згадав тривожний світанок 24 лютого, коли мільйони українців прокинулися від звуків сирен і новин про ракетні удари по мирних містах. Тоді перед державою постало історичне випробування — вистояти й не втратити себе.

Глава держави підкреслив, що перші дні великої війни стали моментом істини: суспільство згуртувалося, армія прийняла бій, а волонтерський рух продемонстрував безпрецедентну самоорганізацію. Світ побачив не розгубленість, а рішучість — від захисників столиці до мешканців прифронтових громад. Особливу шану було висловлено воїнам Сили оборони України, які з перших годин стримували наступ, зупиняли ворожі колони та руйнували плани швидкої окупації.

Під час звернення Зеленський показав свій робочий кабінет у бункері на вулиці Банковій, де він перебував у перші дні повномасштабного наступу. Саме там відбувалися розмови з лідерами інших держав. Президент нагадав, що у ті дні йому пропонували евакуацію.

“Я тут говорив із Президентом Байденом і саме тут почув, що є загроза і треба терміново залишити Україну. І я тут відповів, що мені потрібна зброя, а не таксі”, – сказав Зеленський. Він додав, що тоді всім було страшно, але українці на “невидимому рівні” розуміли: іншої країни у них немає.

Президент окремо зупинився на трагедіях, які принесла війна. У своїй промові він згадав Бучу, Ірпінь, Бородянку, Маріуполь, Краматорськ, Оленівку, підрив Каховської дамби, удари по Харкову, Миколаєву, Одесі, Кривому Рогу, Львову та іншим містам. “Біль, який Росія принесла в кожну нашу родину, не вмістити в жодному тунелі”, – наголосив глава держави.

Разом із тим Зеленський підкреслив і етапи українського контрнаступу та звільнення окупованих територій. Він згадав Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, Херсон, а також відбиття Київщини, Сумщини та Чернігівщини. Окремо президент нагадав про Чорнобаївку та повернення контролю над островом Зміїний.

У зверненні пролунали імена загиблих героїв – військових і цивільних, які віддали життя за Україну. Президент наголосив, що час не здатен повністю загоїти рани, завдані війною, але пам’ять про кожного полеглого залишається.

Зеленський також торкнувся теми мирних переговорів. Він зазначив, що Україна прагне “сильного, гідного і довгого миру”, але не дозволить знецінити роки боротьби.

“Ніхто не дозволить, аби закінчилася Україна”, – заявив президент. За його словами, перед кожним раундом перемовин українська делегація отримує чіткі директиви – не допустити обнулення досягнень і забезпечити реальні гарантії безпеки. Глава держави підкреслив, що майбутня угода має бути не лише підписана, а й прийнята українським суспільством.

Звернення стало підсумком чотирьох років повномасштабної війни, яку Україна продовжує вести за свою незалежність і право на існування.

На фронті тривають бойові дії, незважаючи на заявлене “перемир’я”: Генштаб зафіксував 147 боїв

Російські війська не зупинили бойові дії, незважаючи на оголошене...

Перед інавгурацією обраного президента США Дональда Трампа в європейських столицях потрібно розкол думок щодо підтримки України. В центрі уваги – питання коаліції миротворців для стабілізації ситуації в Україні та перспективи її членства в НАТО.

При цьому президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен вважають, що тільки членство в Північноатлантичному альянсі може гарантувати суверенітет України, пише Financial Times.

Повідомляється, що деякі дипломати вважають, що коаліцію миротворців неможливо організувати без підтримки Сполучених Штатів Америки – зокрема, в галузі рекогносцировки (розвідки для отримання відомостей про противника).

“І, можливо, без остаточного підкріплення безпеки у вигляді американської ядерної парасольки”, – йдеться в матеріалі.

Нідерландський політик і 11-й генеральний секретар НАТО Де Хооп Схеффер називає членство України в Альянсі “найекономічно найефективнішим рішенням”. Однак, за його словами, обраний президент США Дональд Трамп не пропонуватиме Україні цей варіант, щоб посадити кремлівського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.

“Він дуже чітко дав зрозуміти, що європейцям доведеться розмістити війська на землі, а Сполучені Штати цього робити не будуть”, – зазначив він.

Директор київського аналітичного центру “Нова Європа” Альона Гетманчук заявляє, що тільки “запрошення та поступовий вступ до НАТО” є єдиною надійною гарантією, яка переконає Україну підтримати мирну угоду.

За її словами, європейським союзникам потрібно буде надати “перехідні” зобов’язання, починаючи з військових інструкторів і радників і закінчуючи “місією стримування у вигляді боєготових військ”.

ЗМІ пише, що саме з “очікуваннями” пов’язані найбільші розбіжності в думці. У Східній і Північній Європі більш спектично ставляться до готовності Росії сісти за стіл переговорів, ніж жителі Південної Європи.

“Скептики самі розходяться в думках щодо того, що робитиме Трамп, якщо Путін відкине його вмовляння: одні сподіваються, що він подвоїть підтримку України, інші побоюються, що він може взагалі відмовитися від неї. Це ускладнює пошук спільних позицій, які можна було б представити Білому дому як доказ готовності Європи взяти на себе більший тягар підтримки Києва”, – йдеться в матеріалі.

Раніше ми повідомляли, що за якої умови в Україні можуть з’явитися німецькі миротворці. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що це станеться тільки після того, як припиниться вогонь.

“Я хочу чітко заявити одну річ: поки війна не закінчиться, на українській землі не буде жодного німецького солдата”, – зазначив він.

The post Європа в розбіжностях перед приходом Трампа first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини