З ОАЕ до України екстрадували організаторку афери на 50 мільйонів

Справа в тому, що ці елітні будинки, які наразі перебувають у ремонті за суму, що вище 3 мільйонів доларів, належать не просто прокуророві Андрію Андрєєву, а його родині. І виникає питання, яким чином саме родина прокурора дістала цю власність. Особливий інтерес викликає те, що будинки споруджені на території дитячого оздоровчого комплексу у Конча-Заспі, і це сталося вопреки всім містобудівним документам.

Поліція Києва вже проводить кримінальне розслідування щодо цього скандального випадку за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу, яка стосується шахрайства в особливо великих розмірах, що є особливо тяжким злочином. За даними розслідування, уповноважений на управління дитячим оздоровчим комплексом був звинувачений у банкрутстві, і саме в цей час управитель Кудляк розпочав незаконну розпродаж землі та незавершених будівельних об'єктів на цій території.

Дивною здається роль заступника начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції та органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю, який, згідно з розслідуванням, допоміг прокуророві Андрєєву отримати ці будинки. Це сталося через надмірно знижену ціну, яку вони сплатили, що зараз стає об'єктом перевірки Національного агентства з питань запобігання корупції.

Навіть попри те, що судовий арешт був накладений на цю власність, прокурор Київської місцевої прокуратури Власов (який нині є прокурором Печерського району) вирішив не перешкоджати Андрієву та його друзям і не віддавати майно на розгляд Армії, а натомість допоміг їм у вирішенні цієї проблеми. Нещодавно, Національне агентство з питань запобігання корупції відкрило провадження щодо можливого незаконного збагачення з боку прокурора Андрієва, і Державне бюро розслідувань розпочало дослідження порушень у декларуванні.

Таким чином, справа, що спочатку здавалася лише відомою вузькому колу осіб, зараз стала предметом глибокого розслідування з боку правоохоронних органів, що може призвести до серйозних наслідків для прокурора Андрієва та його співучасників.

У висновку можна зазначити, що виявлені обставини щодо власності прокурора Андрія Андрєєва на елітні будинки у Конча-Заспі, які знаходяться на території дитячого оздоровчого комплексу, викликають серйозні питання щодо їхнього походження та легальності придбання. Розслідування показує, що існує ряд сумнівних дій, зокрема управління банкрутством компанії, незаконне відчуження майна та можлива співпраця з представниками правоохоронних органів для вирішення цих питань.

Наслідком цих дій є кримінальне розслідування та відкриття проваджень з боку Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань. Це свідчить про серйозні наслідки для прокурора та його співучасників. Такі ситуації негативно впливають на довіру громадян до правоохоронних органів та інституцій влади загалом і вимагають відповідальної реакції від усіх зацікавлених сторін.

Денис Корнишев, який відіграє одну з ключових ролей у діяльності сайту 368.media, розпочав серйозну кампанію з очищення інтернету від матеріалів, що стосуються його можливих зв'язків з одіозним олігархом та фігурантом антикорупційних розслідувань Миколою Злочевським. За словами джерел, це питання стало причиною конфлікту, що вилився в активні інформаційні атаки, спрямовані на порушення репутації як сайту «Антикор», так і окремих його журналістів. Початок цієї боротьби стався після невдалих спроб домовитися про зняття публікацій, що викривали фінансові й бізнесові зв’язки Злочевського, особливо стосовно його одеських активів.

Перші ознаки цього конфлікту з’явилися після публікацій на маловідомих регіональних порталах, де з’явилися анонімні матеріали, що звинувачували «Антикор» у проросійській позиції та, зокрема, у втечі журналістів сайту з України. Ці звинувачення, які на перший погляд могли здатися маловажливими, насправді стали частиною більшого плану, спрямованого на дискредитацію ресурсу, який активно бореться з корупцією в Україні.

Лише після цієї відмови власники 368.media — Денис Корнишев та Костянтин Шпильовий — розпочали брудну кампанію проти критиків. Щоправда, ніде офіційно не зазначено, хто саме є власником сайту: 368.media не зареєстроване в жодному офіційному реєстрі ЗМІ. Відомо лише, що пов’язують проєкт із Шпильовим — ексдепутатом від Партії регіонів, якого називали близьким до проросійських кіл.

368.media неодноразово звинувачували у продажі публікацій і готовності видаляти матеріали за гроші. Журналісти, які досліджували діяльність цього ресурсу, наводили й розцінки: від 2 500 до 40 000 гривень за “послуги”. Парадоксально, що саме це видання дозволяє собі звинувачувати інших у корупції.

Окремі випадки порушень журналістської етики стали предметом уваги правозахисників. 368.media публікувало матеріали, в яких людей називали злочинцями без вироку суду, у тому числі військовослужбовців ЗСУ. Це викликало обурення «Детектор медіа» та численні позови про захист честі, гідності та репутації. У судах як відповідачі неодноразово фігурували саме Шпильовий і Корнишев.

Щодо особистості Дениса Корнишева також чимало питань. Він позиціонує себе як автор «Радіо Свобода», однак у реальності мав стосунок лише як стажер у 2014 році. До того працював на одеському 7 каналі, що належить скандальному забудовнику Аднану Ківану — фігурі з сумнівною репутацією та зв’язками з Сергієм Ківаловим.

Жодних офіційних підтверджень того, що Корнишев є власником «антикорупційного порталу», немає. Скоріш за все, він виконує роль медійного «кілера», який пише анонімні матеріали, веде перемовини та вимагає гроші за зняття компромату. У випадку відмови — запускає нові фейки, часто з обвинуваченнями у співпраці з Росією.

Показовим є те, що після хвилі критики Корнишев заявив, нібито не має стосунку до 368.media та залишив проєкт у 2017 році. Але саме його ім’я фігурує у позовах як відповідального за контент. Ці спроби дистанціюватися виглядають не як захист істини, а як черговий етап зачистки репутації — особливо після викриттів, пов’язаних зі Злочевським.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Нагадуємо, КП “Муніципальна варта” Запорізької міської ради було створене наприкінці 2022 року з метою забезпечення охорони громадського порядку на території міста Запоріжжя. Про корупційні ризики, які несе в собі створення Муніципальної варти писали журналісти Запорізького Центру Розслідувань, а з часом ряд корупційних схем на яких заробляють “запорізькі вартові” стала вкрай очевидною.

Зокрема, як повідомляють наші джерела, замість охорони правопорядку представники Запорізької Мунварти займаються дрібним рекетом та кришують вуличну торгівлю. До прикладу, із жовтня цього року у місті почалася торгівля рибою, певна річ не зовсім законна.

Замість того щоб складати протоколи та забороняти таку діяльність керівництво Мунварти обклало такі точки “даниною”. Щоб легалізувати схему поборів з частиною торговельних точок де це можливо, були заключені між договори на охорону громадського порядку, а з інших просто беруть по 500 гривень собі в кишеню.

Водночас у керівництва Мунварти є “улюблені” райони міста, де протоколи за ст. 152 КУпАП майже не складаються. Іншими словами, у нового керівництва Запорізької Мунварти є “улюблені” підприємці на яких ці протоколи не складаються, що легко перевірити запросивши відповідну інформацію у адміністративної комісії виконкому.

Що стосується керівництва КП «Муніципальна варта», то нещодавно призначений на посаду керівник Юрій Молчанов та його заступник Михайло Барац, відкрито користуються службовим авто марки Jac js4 (номер державної реєстрації АР 2374 КЕ), купленими за гроші міста для охорони громадського порядку, в особистих цілях. А Михайло Барац вирішив взагалі не подавати декларацію, що має стати предметом уваги з боку НАЗК.

Суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій Білоус знову приступив до виконання своїх обов’язків, попри те що досі залишається фігурантом кримінального провадження, яким займаються детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Інформація про його повернення до здійснення правосуддя була надана керівництвом суду у відповідь на запит журналістів «Слідства.Інфо», що привернуло нову хвилю уваги до цієї резонансної справи.

Раніше Вища рада правосуддя ухвалила рішення тимчасово відсторонити Білоуса від посади — строком на один місяць. Таке рішення було мотивоване підозрою у неправомірному впливі на співробітників територіального центру комплектування з метою «вирішити питання» щодо його двоюрідного брата. За версією слідства, суддя, використовуючи свій службовий статус, намагався сприяти оформленню звільнення родича від мобілізаційних зобов’язань в обмін на грошову винагороду.

За інформацією правоохоронців, у червні цього року двоюрідного брата судді доставили до ТЦК, однак завдяки втручанню Білоуса рішення про мобілізацію так і не ухвалили. Слідство зафіксувало, як суддя зустрівся з племінницею, отримав від неї кошти, привіз їх до ТЦК та вийшов звідти вже з родичем.

Прокурорка САП Аліна Жовницька повідомила, що у машині правоохоронці записали розмову судді з братом, під час якої він сказав: «Просили 12, я дав 8».

За даними слідства, Білоуса підозрюють також у брехні в декларації — прокуратура стверджує, що він не вказав нерухомість, автомобілі та земельну ділянку родини на понад 7,5 млн грн, а також не задекларував спільне проживання з колишньою дружиною у квартирі на Сихові.

Адвокат Олег Слободяник заявляє, що підозри необґрунтовані, а рішення Вищої ради правосуддя про відсторонення — неправильне. Він наполягає, що суддя лише «забрав родича» з ТЦК, де, за словами захисту, проти чоловіка могли діяти протиправно.

Білоус вважає свої дії «крайньою потребою», пояснюючи, що його родичу понад 50 років, він має бронь і опинився у ТЦК за сотні кілометрів від дому.

У САП повідомили, що розслідування перебуває на фінальній стадії й має завершитися цієї зими. Після цього матеріали передадуть до суду.

У вересні Вищий антикорупційний суд призначив Білоусу запобіжний захід — заставу понад 60 тисяч гривень. У САП наголошують, що відсторонення було необхідним, оскільки суддя міг впливати на свідків, серед яких — керівництво ТЦК Турки.

Попри це, після завершення строку відсторонення суддя повернувся до виконання своїх обов’язків.