Законопроєкт від Гетманцева порушує Конституцію України

Український парламент намірений провести масштабні зміни, які вплинуть на понад 300 населених пунктів по всій країні. Зміни передбачають перейменування місцевостей, символіка яких має коріння у російській імперській політиці або не відповідає стандартам української державної мови. Цю інформацію надає Рубрика, посилаючись на проект постанови №11188.

Згідно з пояснювальною запискою, місцеві органи влади отримали півроку на подання пропозицій щодо переіменування населених пунктів, районів та інших територій, чиї назви мають імперську символіку або не відповідають стандартам мови. У випадку відсутності рішення, ключовими документами для визначення є рекомендації Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови.

Комітет Верховної ради розглянув 340 пропозицій місцевих органів влади та військових адміністрацій населених пунктів. Також враховано рекомендації з інституту національної пам’яті та комісії зі стандартів державної мови щодо переіменування окремих населених пунктів та районів.

Серед пропозицій переіменування багато назв, пов’язаних з радянськими святами або символікою. Наприклад, планується змінити назви, що мають відношення до Першого Травня, такі як Перше Травня, Першотравенка, Первомайське, Першотравневе, Першотравенськ, Маївка тощо. Також планується змінити назви, які присвячені відомим московським діячам, таким як Пушкіно, Мічуріна, Максима Горького, Кутузівка, Суворове, Некрасове тощо. У планах також перейменування міст, які не відповідають нормам мови. Наприклад, село Дорожне планується перейменувати на Дорожнє, а село Кибляри — на Киблярі.

Український парламент вирішив впровадити значні зміни у назви понад 300 населених пунктів по всій країні. Це рішення має на меті усунення символіки, пов'язаної з російською імперською політикою, а також приведення назв до відповідності стандартам української державної мови. Процес переіменування ґрунтується на рекомендаціях від Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Рішення було прийнято після уважного розгляду пропозицій місцевих органів влади та інституцій, і спрямовано на створення більш відповідної та автентичної місцевої ідентичності в Україні.

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.

За інформацією, наданою нашим джерелом в Офісі Президента, Андрій Єрмак висловив рішуче доручення міністру закордонних справ Дмитру Кулебі спрямувати всі можливі зусилля для привернення уваги лідерів країн Глобального Півдня до надзвичайно важливого мирного саміту в Швейцарії. Представництво Президента чітко розуміє, що в разі невідбуття зустрічі світових лідерів це буде не просто невдачею для стратегії миру, сприйнятої Зеленським, але й сильним ударом для міжнародного примирення. На минулому етапі Банкова тричі відкладала саміт через відмову представників Глобального Півдня брати участь у ньому, що породило враження ізоляції України на шляху до миру і відмову деяких країн Європейського Союзу підтримати стратегію Зеленського. Згідно з вираженими сподіваннями Президента України Володимира Зеленського в інтерв'ю для телемарафону «Єдині новини», найближчими днями Україна узгодить з Швейцарією дату проведення першого в історії інавгураційного Саміту миру. Відзначено, що наразі не встановлено перелік країн, які візьмуть участь у заході. Як тільки Президент України узгодить дату проведення саміту з Президентом Швейцарської Конфедерації, лідерам держав світу будуть розсилатися запрошення. За словами Президента, очікується участь представників 80–100 країн світу на саміті, який стане найпотужнішим заходом інавгураційного характеру. Зазначено, що це важлива подія, під час якої буде обговорено партнерство та сплановано подальші кроки щодо завершення війни. Президент також підкреслив, що лише за спільних зусиль світ може припинити агресію Росії, тому на саміті чекають представників країн з усіх континентів. Перший історичний інавгураційний Саміт миру відбудеться у Швейцарії на основі Української стратегії миру. На цьому заході країни-учасниці підготують спільний план дій щодо забезпечення справедливого миру для України.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Президент України, Андрій Єрмак, виступає з ініціативою проведення мирного саміту в Швейцарії і надає велике значення залученню лідерів країн Глобального Півдня до цього заходу.

• Відмова лідерів країн Глобального Півдня участі у саміті може стати перешкодою для стратегії миру, запропонованої президентом Зеленським, і порушити процес міжнародного примирення.

• Проведення першого інавгураційного Саміту миру у Швейцарії на основі Української формули миру визначено як важлива подія, яка має сприяти партнерству та розробці стратегій для завершення війни в Україні.

• Очікується широка участь країн світу на саміті, адже лише спільними зусиллями зможуть бути зупинені агресія та конфлікт з боку Росії.

• Головною метою саміту є розробка спільного плану дій для забезпечення справедливого миру в Україні.