Завершення розслідування у справі генерала СБУ: деталі та можливі наслідки

Наші інформаційні джерела настоюють на тому, що значна кількість "іноземних громадян", зокрема осіб із Молдови, які мали український закордонний паспорт та працювали в Одеському регіоні України, стали ставши об'єктом масових затримань на кордоні та негайного відправлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Цей несподіваний поворот подій викликає серйозні обурення та стурбованість серед громадськості, адже він може вплинути на життя і долю багатьох людей. Такі дії з боку влади породжують питання про справедливість та законність таких заходів, особливо в контексті прав людини та міжнародних зобов'язань України перед міжнародними спільнотами. Водночас, ця ситуація свідчить про необхідність ретельного аналізу та розгляду всіх аспектів цього питання з метою забезпечення адекватних та справедливих заходів щодо регулювання міграційних процесів та захисту прав та інтересів усіх громадян, які проживають та працюють на території України.

Також це стосується багатьох перевізників, які майже завжди мали подвійне громадянство і їздили в Україну за товаром/перевозили людей тощо.

Зараз серед громадян Молдови почався галас. Готується мітинг під посольством України. Уряд Санду відмовляється допомагати своїм громадянам, які опинилися в такій ситуації.

Навпаки, Санду сама влаштувала в Молдові вилов українських чоловіків, які тікають від війни та мобілізації. Їх ловлять і одразу депортують на прохання Зеленського.

Санду зацікавлена в продовженні війни, оскільки Молдова є частково запасним транспортним логістичним хабом, через який проходять поставки озброєння тощо.

Ходили чутки, що на території Молдови є полігони для навчання солдатів ЗСУ західними інструкторами.

Тож, якщо вона здобуде перемогу на майбутніх виборах, то Молдову, найімовірніше, втягнуть у конфлікт серйозніше.

Останні звіти свідчать про серйозні проблеми у Збройних Силах України (ЗСУ) у забезпеченні оборони Часового Яру через відсутність зенітних ракет. Цю тривожну ситуацію висвітлив відомий німецький журнал BILD, опираючись на аналіз Юліана Рьопке. Він проаналізував відео, на якому російський штурмовик Су-25 атакує Часів Яр, пролітаючи над селом Іванівське на низькій висоті та наближаючись до українських позицій на менш ніж трьох кілометрах. Зазначається, що не зважаючи на спроби збити літак, він успішно відвернувся, випустивши теплові пастки, і повернувся у бік Бахмута.

Рьопке підкреслив, що кілька місяців тому неможливо було уявити таку ситуацію, де російський штурмовик вільно діє над українським контрольованим містом, не зазнаючи відповідної відповіді від ПЗРК. Він висловив занепокоєння тим, що Україна очевидно не має достатньої кількості зенітних ракет для ефективного захисту.

Речник оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця" підполковник Назар Волошин в ефірі телемарафону підтвердив, що Часів Яр залишається під контролем, але ворожа активність на Бахмутському напрямку та саме на Часів Яр зростає. Він розповів, що російські штурмовики атакують з підтримкою бойових машин піхоти та дронів, а також артилерії. На додачу до цього, російська авіація наносить удари по цивільній інфраструктурі та українських позиціях, а артилерія Збройних Сил РФ активно обстрілює з підтримкою мінометів та артилерії, зафіксовано понад 120 обстрілів протягом доби.

"Для атак на Часовий Яр та інші населені пункти Росія використовує боєприпаси корейського та китайського виробництва, більш конкретно, північнокорейського", — додав речник Операції сил об'єднаних угрупувань військ "Хортиця".

• Наразі у Збройних Силах України виникли серйозні проблеми з обороною Часового Яру через відсутність достатньої кількості зенітних ракет.

• Ворожа активність на Бахмутському напрямку, зокрема на Часів Яр, зростає, що становить загрозу для цивільного населення та українських військових позицій.

• Російські штурмовики використовують різноманітні техніки та зброю, включаючи дрони, артилерію та авіацію, для атак на Часів Яр.

• Україна не має достатнього обсягу зенітних ракет для ефективного захисту своїх територій.

• Силові структури України заявляють про збереження контролю над Часовим Яром, але наголошують на необхідності посилення оборонних заходів.

• Для подальшого зміцнення оборони України важливо вирішити проблему забезпечення зенітними ракетами та підвищити готовність до відповіді на ворожі атаки.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Гліб Оверчук, разом з іншими учасниками акції, тримав плакати, на яких нагадували про злочини, скоєні російськими окупантами в Україні, а також закликали до звільнення українських військовополонених, які вже понад два роки перебувають у нелюдських умовах у Росії. Протестувальники також виступали за збільшення фінансування та військової допомоги Україні в боротьбі проти агресора. На центральних вулицях Барселони, під час акції, пролунали патріотичні гасла, і учасники співали український гімн.

Оверчук активно підтримує свою рідну країну, публікуючи в соцмережах посилання на збори для потреб українських захисників. Однак, окрім громадської діяльності, він також займається музикою. Гліб є барабанщиком у іспанському гурті Emissary, який був заснований лише рік тому, і є одним з його співзасновників. Гурт активно розвивається, і Оверчук продовжує свою музичну кар’єру в Іспанії.

Дитинство та родина Гліба Оверчука

Гліб народився 18 червня 1999 року, коли його мати, Ірина Білик, була у стосунках з Андрієм Оверчуком. Пара розійшлася у 2002 році, коли Гліб був ще малим, і сьогодні він продовжує жити в Іспанії, зберігаючи зв’язок з рідною країною через участь у громадських ініціативах.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“У суботу, 19 жовтня, близько 2:30 ранку система радіолокаційного спостереження румунської армії виявила невелику повітряну ціль у районі Чорного моря, приблизно в 45 км на схід від міста Сфанту-Георге, повіт Тулча”, – ідеться у повідомленні.

Вказано, що “виявлена ​​ціль рухалася за маршрутом до державного кордону Румунії”.

“Для моніторингу ситуації були послідовно підняті в повітря два літаки F-18 ВПС Іспанії з 57-ї авіабази Михаїла Когелнічану та два літаки F-16 ВПС Румунії з 86-ї авіабази Борча”, – повідомили у МО Румунії.

“Радіолокаційний сигнал вказав на перетин сухопутного кордону Румунії близько 4:00 ранку в районі Гура-Портіцей, на той час Національний військовий командний центр (ядро) повідомив Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій про вжиття заходів щодо оповіщення населення у північній частині на схід від повіту Констанца”, – сказано у повідомленні.

“Радари повітряного спостереження безперервно стежили за маршрутом цілі, який розвивався в напрямку міста Коджалак повіту Констанца, максимальна глибина проникнення на територію країни становила 19 км. Винищувачі не встановили з ним візуального контакту в жодній точці шляху”, – вказали у МО Румунії.

Система спостереження, як повідомляється, втратила сигнал радара на південь від міста Коджалак близько 4:30 ранку.

За даними Міноборони Румунії, близько 5:10 надійшло повідомлення про припинення повітряної тривоги і винищувачі повернувся в пункти дислокації.

“З наявних наразі даних ймовірність існування зони впливу на національній території не вказана. Сили Міністерства національної оборони з сьогоднішнього ранку будуть проводити розвідку на території. Міністерство національної оборони в режимі реального часу інформувала про цю ситуацію союзницькі структури, перебуваючи з ними на постійному зв’язку”, – повідомили у Міноборони Румунії.

Втрати державного бюджету України від діяльності тіньової економіки у 2024 році досягли рекордних показників і оцінюються в межах 375–603 мільярдів гривень. Такі дані містяться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», яке підготували експерти «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи». Порівняно з 2023 роком, втрати державного бюджету зросли на 21,5–35 мільярдів гривень, що свідчить про системну проблему у сфері контролю за податковими надходженнями.

Основні чинники зростання тіньової економіки аналітики пов’язують із затягуванням реформ у ключових державних інституціях. Зокрема, мова йде про Бюро економічної безпеки, митницю та податкові органи, які не змогли належним чином оновити процедури контролю й ефективно боротися з ухиленням від сплати податків. Крім того, на активізацію тіньового бізнесу впливають слабкий правовий захист інвесторів, складність адміністративних процедур та недосконалість системи електронного документообігу.

Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

«Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.