Економіка

Участь України у новому проекті Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) обіцяє нові можливості для тих, хто втратив житло через війну. Про це свідчить активна участь заступника Міністра фінансів України, Ольги Зикової, у засіданні Адміністративної Ради БРРЄ у Парижі, Франція. Новий проект "НОМЕ. Компенсація за знищене майно" передбачає надання кредиту Україні на суму 100 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку механізму прямої допомоги та видачу житлових сертифікатів для постраждалих від війни, що дозволить їм відновити житлові умови. Однак, успішне втілення цього проекту залежатиме від його чіткого виконання та контролю за використанням коштів, що буде забезпечено Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України. Це є важливим кроком для України у відновленні після війни та демонструє її здатність до ефективного співробітництва з міжнародними партнерами.

• Участь України у проекті "НОМЕ. Компенсація за знищене майно" Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) свідчить про активний крок у напрямку відновлення та підтримки житлового сектору внаслідок війни.

• Надання кредиту на суму 100 млн євро дозволить створити механізм прямої допомоги та видачу житлових сертифікатів для постраждалих громадян, що допоможе їм відновити житлові умови та покращити якість життя.

• Ефективне втілення проекту вимагатиме чіткого контролю за використанням коштів та забезпечення відповідності його цілям і принципам.

• Це свідчить про здатність України до конструктивного співробітництва з міжнародними організаціями та партнерами для вирішення складних соціально-економічних проблем країни.

31 березня видається останнім терміном для проходження ідентифікації в Пенсійному фонді, і ті, хто не здійснить цю процедуру, ризикують припиненням виплати пенсій. Стосується це переважно пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами з Донецької, Луганської та Кримської областей, які зареєстровані до 24 лютого 2022 року. З метою підтвердження живої особи та запобігання зловживань у сфері пенсій, влада встановлює процедуру ідентифікації. Цю процедуру можна пройти особисто в офісі Ощадбанку або Пенсійного фонду, віддалено за допомогою електронного підпису через веб-портал Пенсійного фонду, або за допомогою відеоконференцзв'язку. Також є можливість пройти ідентифікацію через закордонні дипломатичні установи України. Ті, хто не пройде ідентифікацію, ризикує припиненням виплати пенсій після 31 березня 2024 року.

• Для пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами з Донецької, Луганської та Кримської областей, 31 березня є останнім терміном для проходження ідентифікації в Пенсійному фонді.

• Ідентифікацію можна здійснити особисто в офісі Ощадбанку або Пенсійного фонду, віддалено через електронний підпис або відеоконференцзв'язок, або через закордонні дипломатичні установи.

• Основна мета ідентифікації — підтвердження живої особи та запобігання зловживань у сфері пенсій.

• Ті, хто не здійснить ідентифікацію до 31 березня 2024 року, ризикують припиненням виплати пенсій.

• Після 25 числа кожного місяця Ощадбанк повідомлятиме Пенсійний фонд про громадян із числа внутрішньо переміщених осіб, які протягом останніх 6 місяців не користувалися своїми пенсійними картками.

Національний банк України активно розглядає можливість зміни основної валюти курсової прив’язки, замінюючи долар на євро, через зростаючу роль євро в розрахунках у країні. Рада оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків НБУ провела перший періодичний огляд індикаторів валютного ринку. Згідно з отриманими даними, долар США залишається основною курсоутворюючою валютою, проте частка угод в євро постійно зростає, зокрема в операціях банків з клієнтами, досягаючи практично 50%. Експерти вбачають, що подальше збільшення цієї тенденції може призвести до переходу до євро як основної валюти курсової прив’язки. Тим не менш, члени Ради відзначають, що учасники ринку вже відчувають потребу у розрахунках курсу гривні до євро. З урахуванням цих факторів, Національний банк розглядає можливість переходу до єдиного (щоденного) переліку валют для встановлення офіційного курсу гривні та надання додаткової інформації щодо курсу гривні до євро.

Висновок з цієї статті полягає в тому, що Національний банк України активно розглядає можливість переходу до євро як основної валюти курсової прив'язки, замінюючи долар США. Частка угод в євро постійно зростає, наближаючись до 50%, що може призвести до подальшого збільшення цієї тенденції. Учасники ринку вже відчувають потребу у розрахунках курсу гривні до євро. У зв'язку з цим, Національний банк розглядає можливість встановлення єдиного переліку валют для визначення офіційного курсу гривні та надання додаткової інформації про курс гривні до євро.

Світовий банк прийняв рішення про надання Україні кредиту на суму 1,5 мільярда доларів для підтримки стратегії відновлення та розвитку країни. Ці кошти будуть забезпечені гарантіями Японії та Великої Британії у розмірах відповідно 984 мільйонів і 515 мільйонів доларів. Міністр фінансів Сергій Марченко підкреслив, що отримані кошти спрямуються на підтримку Державного бюджету України, стимулювання економіки та фінансування соціальних та гуманітарних програм. Додатково передбачено капіталізацію відсотків у сумі 99,54 мільйона доларів США для зниження витрат на обслуговування кредитних зобов'язань. Програма DPL2024 спрямована на підтримку реформ в Україні та надання фінансової підтримки за умови виконання визначених умов. Очікується, що кошти будуть передані до державного бюджету України до кінця поточного місяця, сприяючи подальшому розвитку країни.

Світовий банк надає Україні кредит на суму 1,5 мільярда доларів для підтримки політики відновлення та розвитку.Кредит буде забезпечений гарантіями Японії та Великої Британії.Отримані кошти будуть спрямовані на підтримку державного бюджету, відновлення економіки, а також фінансування соціальних та гуманітарних програм.Для зменшення витрат на обслуговування кредиту передбачена капіталізація відсотків у сумі 99,54 мільйона доларів США.Програма DPL2024 має на меті підтримку реформ в Україні та вимагає виконання певних умов з боку країни.Кошти планується передати до українського державного бюджету до кінця поточного місяця, що сприятиме подальшому розвитку країни.

Українська зброя: від відсутності до процвітання.

Українська зброя: з минулого в майбутнє.

Українська оборонна промисловість: виклики та перспективи.

Український військово-промисловий комплекс: виклики та стратегії вирішення.

У результаті викладених у тексті відомостей можна зробити кілька висновків. По-перше, Україна активно розвиває свою військово-промислову галузь, спираючись на співпрацю з західними компаніями та власні потужності. По-друге, агресивна політика Росії у напрямку українських військових заводів свідчить про значний вплив України на регіональну безпеку та стабільність. По-третє, незважаючи на труднощі, з якими стикаються українські виробники зброї, вони активно працюють над збільшенням виробництва та захистом своїх підприємств. Таким чином, Україна виявляє впевнений курс у зміцненні своєї обороноздатності та готовності до викликів, що можуть виникнути у майбутньому.

Українська зброя: зброєвиробництво після російської агресії

Після розпаду Радянського Союзу Україна опинилася перед викликом відновлення своєї збройної промисловості. Безгосподарність і корупція, а також зосередження виробництва на російських покупцях зробили її залежною від імпорту. Здача ядерного арсеналу в обмін на гарантії суверенітету теж збентежила оборонний потенціал. Тепер, після війни, Україні необхідне все: від базових боєприпасів до складної техніки. Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишин заявив про успіхи в розробці ракет власного виробництва, але багато хто визнає, що досягнення рівня високотехнологічної зброї візьме десятиліття. Збройні сили зазнають тиск через недостатність боєприпасів і зброї, а прогнози розвідки США щодо втрат ППО лишають сумніви. За допомогою світових партнерів, Україна отримала деяку допомогу, але це далеко не вистачає для задоволення потреб країни.

Українські чиновники стикаються з серйозними викликами у відновленні вітчизняної збройної промисловості. Незважаючи на обмеження щодо оприлюднення точних цифр виробництва з міркувань безпеки, стає очевидним, що Україні необхідно збільшити виробництво зброї. Недостатнє фінансування з боку держави і обмежений доступ до інвестиційного капіталу ускладнюють ситуацію. Влада веде дискусію щодо використання заморожених активів російського Центрального банку, проте це лише один з кроків. Не лише фінансові аспекти, а й нестача вибухонебезпечних речовин, які поставляються з-за кордону, ускладнюють ситуацію. Додаткові труднощі виникають через неспроможність українських міністерств організувати ефективні закупівлі та контракти. Водночас, підвищення виробництва зброї стає необхідним, і українська промисловість зброї намагається відповісти на цей виклик, хоча зі зростанням обсягів виробництва виникають нові труднощі з плануванням та закупівлею сировини.

Українські виробники зброї стикаються з численними викликами, які ускладнюють процес нарощування виробництва. Чиновники стверджують, що спрощують процедури, проте на шляху до успіху зустрічаються різноманітні перешкоди. Співпраця з західними компаніями стає одним із шляхів розвитку, проте ситуація ускладнюється атаками російських сил на виробництва. Українські компанії вживають заходів для збереження виробництва, переносячи його за межі країни та дублюючи ключові процеси. Ці заходи, хоч і сприяють збереженню виробництва, знижують його ефективність. Виробники розмірковують над шляхами вирішення цих проблем, розуміючи, що їхня успішність на цьому шляху визначатиме майбутнє української оборонної галузі.

Українські виробники зброї стикаються зі складними викликами, але залишаються відданими розвитку оборонної галузі. Неспростовність фінансування, важкі умови ринку та загрози безпеки змушують їх шукати нові шляхи і стратегії. Співпраця з західними партнерами, такими як Rheinmetall, BAE Systems і Baykar, відкриває нові можливості, але атаки російських сил на виробництва ставлять під загрозу цей напрямок розвитку. Українські компанії демонструють гнучкість і винаходливість, розміщуючи частину виробництва за кордоном та вживаючи заходів для збереження ефективності. Однак успіх цього шляху залежить від здатності подолати перешкоди та забезпечити стабільний розвиток української оборонної промисловості.

Європейський Союз вирішив продовжити пільги для українських аграріїв на ще один рік, але залишив собі право на "екстрене гальмування". Список продукції, яку можна піддати "гальмуванню", розширився, включаючи основний експортний продукт України — зерно. Єврорада та Європарламент попередньо підтвердили продовження скасування мит до 5 червня 2025 року. Вони також визначили, що Єврокомісія може вжити "оперативних заходів" у разі збоїв на ринках ЄС через український імпорт. Депутати Європарламенту домоглися розширення списку товарів, які можуть підпасти під "екстрене гальмування", включаючи вівса, кукурудзу, крупи та мед. Ці рішення повинні бути ухвалені до 5 червня, коли закінчується дія нинішніх пільг.

• Європейський Союз продовжив пільги для українських аграріїв на ще один рік, але залишив собі можливість вжити "екстреного гальмування" у разі збоїв на ринках через український імпорт.

• Список товарів, які можуть підпасти під "екстрене гальмування", було розширено за рахунок вівса, кукурудзи, круп і меду.

• Рішення про скасування мит повинно бути ухвалено до 5 червня, коли завершується дія нинішніх пільг.