Чи справжня загроза стеження через камеру смартфона?

У серпні 2025 року середня заробітна плата працівників державного апарату досягла рівня 61,6 тисячі гривень. Це більше ніж утричі перевищує середній рівень заробітної плати по країні, який становить 19,8 тисячі гривень. Про це свідчать дані Міністерства фінансів, оприлюднені в кінці літа. За останній рік заробітна плата державних службовців зросла на 8,6% порівняно з серпнем 2024 року, коли середній показник становив 55,8 тисячі гривень. Однак цей зріст не зміг випередити рівень інфляції, який у цей період досяг 13,2%, що знижує реальну купівельну спроможність населення.

Цей дисбаланс між підвищенням заробітних плат та темпами інфляції підкреслює важливу проблему — хоча зарплата державних службовців збільшилася номінально, реальна вартість їхніх доходів не зросла, а навіть знизилася через зростання цін. Крім того, значні розбіжності в рівнях оплати праці спостерігаються серед різних органів влади. Наприклад, в Антимонопольному комітеті зафіксовано найбільші середні виплати серед центральних органів виконавчої влади, де заробіток державних службовців у серпні 2025 року значно перевищував середні показники інших відомств.

Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

Тривалі та повторювані відключення електроенергії, спричинені ударами по енергетичній інфраструктурі, змінюють повсякденні звички українців, зокрема у сфері харчування. В умовах, коли холодильник може не працювати годинами або навіть добами, питання правильного зберігання продуктів і безпечного приготування їжі стає критично важливим для здоров’я. Сімейна лікарка та терапевт загальної практики Людмила Сердюк звертає увагу на основні ризики та дає практичні поради, які допоможуть уникнути харчових отруєнь.

За словами медикині, найбільшу небезпеку в умовах відсутності холоду становлять продукти тваринного походження. М’ясо, риба, морепродукти та молочні вироби швидко псуються навіть за кімнатної температури, а влітку цей процес відбувається ще швидше. Особливо ризикованими є відкриті пакети молока, кисломолочні напої та м’які сири, зокрема бринза, моцарела й рікота. Вживання таких продуктів після тривалого зберігання без охолодження може призвести до серйозних проблем із травленням.

Страви на кшталт плову чи макаронів із соусом лікарка не радить зберігати понад 2–4 години. Повторне підігрівання, за її словами, не гарантує безпеки: навіть якщо їжа має нормальний вигляд і смак, ризик харчового отруєння зберігається.

Особливу небезпеку в умовах відключень електроенергії становлять традиційні святкові страви. Салати олів’є, «шуба», страви з м’ясом і яйцями, а також торти й тістечка з кремом без холодильника залишаються безпечними лише протягом 1–2 годин.

Людмила Сердюк нагадує, що зіпсовані продукти необхідно без вагань викидати. Ознаками псування є неприємний запах, слизька поверхня, здуття упаковки, кислий або гіркий присмак. Якщо є сумніви щодо якості їжі, лікарка радить не ризикувати здоров’ям.

Щоб подовжити збереження продуктів під час блекауту, фахівчиня радить якомога рідше відкривати холодильник. У зачиненому стані він здатен утримувати холод 4–6 годин, а морозильна камера — до 24 годин. Додатково можна заздалегідь заморозити воду в пластикових пляшках і покласти їх у холодильник під час відключення світла або винести продукти на балкон за низької температури повітря.

На період частих відключень електроенергії лікарка рекомендує спростити раціон. Найбезпечнішими є каші на воді, супи з консервів, макарони з тушонкою, печена картопля. Страви з молоком, салати з майонезом і багатокомпонентні рецепти не варто готувати «про запас».

Основний принцип харчування під час блекаутів — «купив і з’їв». Також варто мати запас питної води, консервів і сухих продуктів тривалого зберігання, зокрема круп і макаронів.

Щоб я міг підготувати розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці, надішліть повний вихідний фрагмент, від якого слід відштовхуватися.

“Ситуація контрольована, хоча противник періодично намагається активізуватися. Ми намагаємося працювати на випередження, постійно моніторимо обстановку. Завдяки нашій роботі та взаємодії з іншими підрозділами, з якими ми працюємо поряд, противнику не вдається просуватися вперед”, — зазначив командир.

Він наголосив, що російські сили здебільшого діють невеликими групами, проводять розвідку боєм і активно використовують дрони для коригування та спроб проривів. Українські бійці адаптують власну тактику під ці загрози та завдають ударів у моменти, коли ворог найбільш вразливий.

“Ми адаптуємо свої дії під ці тактики та завдаємо удари в моменти, коли противник найбільш вразливий”, — наголосив “Джек”.

Командир також відзначив, що його підрозділ забезпечений для роботи в зимових умовах і готовий до змін на фронті. За його словами, найближчим часом очікується відносна стабільність, хоча локальні спроби російської активізації цілком можливі.

“Противник намагається: де знаходить слабкі місця в нашій обороні, там і проводити активні свої дії”, — додав він.