Депутат Львівської облради Віталій Андрейко бореться за свій мандат та оскаржує висновки НАЗК

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Медик із власним бізнесом

За словами 31-річної зірки, В’ячеслав є медиком та має власний бізнес, який активно розвиває в Ізраїлі. Через свою діяльність він не може переїхати до України, але завжди підтримує KOLA в її творчості. “Він займається медициною. Дорослий чоловік, має свій бізнес. Він завжди поруч і підтримує, радіє за мене. І цього достатньо,” – зізналася KOLA під час зустрічі з фанатами.

Співачка також повідомила, що В’ячеслав скоро приїде до Києва, щоб відвідати її сольний концерт у столичному Палаці спорту. Вона підкреслила, що коханий підтримує її і захоплюється її творчістю.

Причини приховування особистого життя

На запитання про те, чому KOLA приховує свого чоловіка, артистка пояснила, що В’ячеслав сам обирає залишатися непублічною людиною. “Це не таємниця, просто він непублічна людина. Йому це не потрібно. Він інша людина. Він все приймає, любить те, чим я займаюся,” – додала співачка. KOLA висловила надію, що під час концерту журналісти та шанувальники поважатим її особисте життя і не фотографуватим її чоловіка.

Таємне весілля у Чехії

KOLA та В’ячеслав одружилися у 2023 році в Чехії. Їхнє весілля було скромним – серед запрошених були лише найближчі друзі та рідні. Співачка зазначила, що для неї важливо зберігати особисте життя у тіні, водночас відкриваючи двері в творчість.

Мобілізація стала основною стратегією держави для захисту суверенітету України у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії, яке розпочалося у 2022 році. Це рішення було невідкладним і критично важливим для збереження національної безпеки та стабільності в умовах агресії. Проте поряд із численними викликами та відважною боротьбою наших збройних сил, мобілізація стала також каталізатором для посилення правового контролю за дотриманням законів про військову службу.

Статтю 336 КК запровадили у 2014 році після початку війни на сході та оголошення часткової мобілізації. Того ж року винесли перший вирок. Найбільший сплеск у цей період — 2015 рік, коли суди ухвалили 1 596 вироків.

Після цього кількість справ різко зменшувалася. У 2021 році було лише 8 вироків — найменше з моменту появи статті.

Перший рік повномасштабного вторгнення став переломним. Якщо у 2021-му було лише 2 рішення, то у 2022 році суди винесли 186 вироків, що у 93 рази більше. На розгляді перебувало 444 справи.

2023 рік став піковим для української судової практики:

відкрито 1 257 нових справ;

ухвалено понад 1 000 вироків;

60 осіб отримали реальне ув’язнення;

загалом розглянули 2 021 справу;

кількість засуджених сягнула 930.

Цей рік зібрав третину всіх вироків за ст. 336 від 2014-го — 3 746.

У 2024 році до судів надійшло 2 694 справи. Засудили 618 осіб, що менше ніж у 2023-му. Водночас зросла кількість закритих проваджень: 138 проти 19 у 2022 році.

У Києві торік винесли 7 вироків, ще 19 справ залишалися на розгляді. Поліція завершила 26 розслідувань і повідомила про підозру 51 особі.

Станом на вересень 2025 року понад 10 100 засуджених звільнили умовно-достроково на підставі статті 81¹ КК України для мобілізації до війська.

Зазвичай суди призначають покарання від 3 до 4 років позбавлення волі. Реальне відбування залишається типовим, адже застосування ст. 75 КК (звільнення з випробуванням) використовується рідко.

Водночас у судах точаться дискусії щодо принципу пропорційності. У справі №629/2438/23 суддя ВС зазначив, що посилання на війну як обтяжувальну обставину є зайвим, адже вона вже закладена у сам склад злочину.

Окрім кримінальної відповідальності, Кодекс про адміністративні правопорушення (ст. 210-1, ч. 2) передбачає штраф за ухилення від призову: від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 17 000 до 55 500 гривень.

Судова практика щодо ухилянтів в Україні пройшла шлях від перших вироків у 2014 році до рекордного навантаження у 2023-му і гнучкіших рішень у 2025-му. Нині суди поєднують суворі строки з можливістю умовно-дострокового звільнення засуджених для мобілізації. Баланс між покаранням і потребами армії залишається ключовим викликом у правовій системі воюючої країни.