Керівник ОП пропонує США використати активи Кремля для інвестицій в Україну

Українські банки у 2025 році суттєво активізували роботу щодо стягнення заборгованостей, подаючи рекордну кількість судових позовів до клієнтів. За даними Державної судової адміністрації, цього року фінансові установи подали 100 434 позови — це найвищий показник за останні сім років і майже в півтора раза перевищує кількість позовів торік. Статистичні дані, оприлюднені через Опендатабот та опубліковані виданням «Закон і Бізнес», свідчать про безпрецедентне зростання правових дій банків проти боржників.

З 2019 року загальна кількість поданих банками позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів досягла 511 865, що демонструє стабільну тенденцію до активного захисту фінансових інтересів. Лідером серед позивачів залишається ПриватБанк, який подав 191 353 позови, на другому місці Універсал Банк із 115 702 зверненнями до суду, а на третьому — А-Банк із 60 421 позовом. Крім того, серед активних банків, що відстоюють свої права у судах, також фігурують Сенс Банк (25 283 позови) та ряд інших фінансових установ, які систематично звертаються до суду для стягнення боргів.

У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.

Другий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну свідчить про тенденцію до "замороження" конфлікту. Навіть за таких умов відбулися битви, які ввійдуть в історію. Протягом 2023 і на початку 2024 року Росія змогла виграти криваві й жорсткі битви за два міста на Донеччині – Бахмут і Авдіївку. Україна, незважаючи на це, пробила потужну російську лінію оборони в Запорізькій області і провела надзвичайно складну операцію з форсування Дніпра та утримання плацдарму на лівобережжі Херсонщини.

Наприкінці 2022 року Росія розпочала наступальну операцію на Донбасі, зокрема на Бахмут. Загони найманців приватної військової компанії "Вагнер", вербовані з в'язнів російських тюрем, атакували Бахмут. Після успішного прориву російських сил оборона українських військ ускладнилася, і виникли дискусії щодо стратегії влади України.

У цій битві важливе значення мала рішучість українських військових триматися до останнього, незважаючи на тиску з зовнішніх джерел. Місто Бахмут, попри важкі обставини, залишалося українським. Ця битва, хоч і з масивними російськими втратами, свідчила про стійкість та визначеність українських військових.

У травні 20-го числа російські війська повідомили про захоплення міста Бахмуту, однак українська влада не підтвердила цю інформацію. Операція на цьому напрямку отримала назву "Бахмутська м’ясорубка" через величезні втрати обох сторін, загиблих ще досі невідомої кількості.

Паралельно з битвою за Бахмут, Україна готувала нові підрозділи для проведення свого наступу. Нові бригади, навчені на Заході та озброєні іноземною бронетехнікою, розпочали наступ у Запорізькій області 4 червня. Одним із ключових напрямків удару стало село Роботине, що лежить між Оріхівом та Токмаком, контроль над яким був важливим для перерізання російського сухопутного коридору з Криму на Донбас.

Українські війська зазнали значних втрат у боях під Роботиним, але після тримісячних бойових дій 28 серпня змогли визволити село від російських військ. Однак ця перемога обійшлася дорого втратами сил і часу, через що Українські війська не змогли рухатися далі в напрямку Токмака та Мелітополя. На кінець осені наступ на цьому фронті практично припинився.

У зимовий період російські війська розпочали атаку на Роботине, спрямовуючи свої дії на нейтралізацію успіхів українських сил у цьому районі. Незважаючи на це, одним із найбільших досягнень для Збройних Сил України у 2023 році стало створення плацдарму на лівому березі Херсонщини. Після визволення Херсона від окупантів у 2022 році лінія фронту між українськими і російськими військами проходила по річці Дніпро, перетин якої обидві сторони не могли вдало форсувати.

Восени 2023 року стало відомо, що українські війська змогли переправитись через Дніпро та створити плацдарм на лівому березі. Протягом тривалого часу цю інформацію не робили публічною, але середині листопада українська влада оголосила про його існування. Плацдарм, розташований біля села Кринки, піддається постійним обстрілам та бомбардуванням з боку російської армії, що призвело до практичної знищення цього населеного пункту. Незважаючи на це, українським військам вдається утримувати плацдарм, який має важливе стратегічне значен

Українська влада, ймовірно, зосередиться на стратегічній обороні та формуванні нових військових резервів. У разі збереження міжнародної підтримки та постачання військової техніки від Заходу, Україні може вдалося виконати локальні наступальні операції в Запорізькій області та на Херсонщині. Ці дії можуть мати успіх за умови надходження великої кількості дальнобійних ракет і обіцяних літаків F-16. Сучасні винищувачі забезпечать необхідне повітряне прикриття для сухопутних операцій. Однак більшість аналітиків переконані, що третій рік великої війни буде для України переважно роком стратегічної оборони та мобілізації нових військових ресурсів.

У висновку можна зазначити, що українська влада орієнтується на стратегічну оборону та мобілізацію нових військових сил. Залежно від підтримки Заходу та постачання необхідної військової техніки, можливі локальні наступальні операції у Запорізькій області та на Херсонщині. Однак більшість експертів вважають, що українські війська переважно будуть зосереджені на стратегічній обороні протягом третього року великої війни.

31 жовтня — день, який поєднує кілька важливих свят у світі, від веселого й загадкового Геловіну до серйозного та практичного Всесвітнього дня економії. У різних країнах цей день набуває різних значень, однак в Україні він теж має свої унікальні традиції та народні вірування. В Україні, крім світових свят, 31 жовтня часто асоціюється з початком осінніх обрядів, що пов'язані з пошаною душ предків та завершенням сільськогосподарського циклу.

Геловін, який здобув популярність на території України завдяки західним впливам, надає можливість людям поринути в атмосферу загадковості та веселощів. Яскраві костюми, прикрашені будинки, загадкові історії про духів і привидів — усе це створює особливу атмосферу свята, яке популярне серед молоді, особливо в містах. Поряд із цим, для тих, хто шукає більш глибокого сенсу цього дня, важливо пам’ятати про інші його значення.

Крім Геловіну, 31 жовтня відзначається Всесвітній день економії — ініціатива ООН, покликана нагадати людям про важливість бережливого ставлення до грошей, часу та природних ресурсів.Також сьогодні святкують День міст, День чарівництва, День лемурів і День рису — усі вони покликані звернути увагу на культурне та екологічне розмаїття світу.

Для вірян, які дотримуються новоюліанського календаря, цього дня вшановують святих Спиридона і Никодима Києво-Печерських, а також запорізького святого Петра Багатостраждального.За старим стилем 31 жовтня — день апостола і євангеліста Луки.

Офіційне міжнародне свято, яке відзначають в Україні, Болгарії, Румунії, Туреччині та Грузії, — це День Чорного моря.Його започаткували на честь підписання Стратегічного плану дій із захисту чорноморської екосистеми. У цей день проводять освітні заходи, конференції та акції, присвячені проблемам забруднення й збереження морської флори та фауни.

За старовинними віруваннями, погода цього дня вказує на те, яким буде листопад і зима:

якщо вода в колодязях опускається — буде дощ;

птахи цвірінькають — листопад буде теплим;

перший сніг віщує м’який грудень;

кішка шукає тепле місце — настане похолодання.

Колись у цей час піклувалися про домашню птицю: курей переводили до теплих курників, а в корм додавали крейду. Вважалося доброю прикметою з’їсти страву з курятини — щоб не хворіти до кінця року.

Народні прикмети застерігають: 31 жовтня не можна брати гроші в борг, оформляти кредити та приймати подарунки від незнайомців. Не варто також лінуватися й відмовляти тим, хто просить допомоги — це може принести фінансові труднощі до кінця року.

Українська співачка Єва Бушміна, справжнє ім’я якої — Яна Швец, після повернення до Києва стала учасницею масштабного мовно-публічного скандалу. Справа розгорілася після того, як артистка опублікувала в Instagram фрагмент своєї нової пісні російською мовою під назвою «Убей мою подругу». Відео супроводжувалося підписом російською, що, без сумніву, стало каталізатором численних суперечок серед її підписників та широкої аудиторії.

Незважаючи на те, що відео швидко набрало близько тисячі лайків, численні коментарі, що з’являлися під публікацією, відображали обурення та критику з боку фанів. Чимало людей обурювалося самим вибором мови, адже в умовах нинішнього геополітичного контексту, де Україна перебуває в стані війни з Росією, подібний крок сприйняли як недоречний і навіть образливий. Користувачі соцмереж вказували на те, що такі вчинки можуть бути сприйняті як відрив від реалій і болючих переживань, з якими стикаються українці під час війни.

За повідомленнями, деякі з емоційних коментарів пізніше видалялися, але в мережі збереглися скріншоти дискусій. Певна ескалація відбулася й у діалозі самої співачки з підписниками: у відповідь на запит «На якому мовi вона співає?» артистка, за скриншотами, відповіла грубо — фраза була опублікована з орфографічними помилками і містила нецензурну лайку. Це ще більше підлило масла у вогонь дискусії.

Єва Бушміна відома українській публіці як учасниця шоу «Фабрика зірок» і як учасниця колективу «ВІА Гра». Спроби повернутися на велику сцену супроводжуються активним просуванням нової творчості — і водночас залежністю від реакції публіки. Частина фанатів захищає артистку, відзначаючи її вокальні дані й сценічний досвід; критики ж наголошують, що в нинішніх умовах художні рішення мають враховувати чутливість аудиторії.

Поки що Бушміна продовжує просувати реліз і вказує, що трек доступний на музичних платформах. Суперечка в коментарях триває: частина користувачів просить пояснень від самої артистки щодо вибору мови й назви, інші — закликають не загострювати увагу й сприймати пісню як елемент творчого експерименту.

Складна ситуація на фронті може загостритися для Збройних Сил України "у найближчі тижні", навіть при ймовірному початку постачання військової допомоги з боку Сполучених Штатів. Зазначено це в аналізі, який опублікував "Інститут вивчення війни" (США). Згідно з дослідженням, нові поставки зі Сполучених Штатів не призведуть до змін на фронті у найближчі тижні. Отже, ситуація на передовій, ймовірно, погіршиться в цей період, особливо якщо російські війська посилять свої атаки, додають військові експерти. "Українські військові можуть стикнутися з додатковими труднощами у найближчі тижні", проте, ймовірно, вони зможуть стримати нинішній російський наступ, якщо отримають оперативну допомогу від США. Аналітики також вказують на те, що поки неясно, якого розміру буде перший пакет допомоги і з яких складових він складатиметься. Однак, незалежно від цього, доставка допомоги займе "кілька тижнів", і потрібно буде часу для розподілу отриманих ресурсів.

У висновку до згаданої статті можна зазначити, що нинішня ситуація на фронті для Збройних Сил України є складною і може загостритися у найближчі тижні. Навіть при ймовірному початку постачання військової допомоги зі сторони Сполучених Штатів, вплив на ситуацію на лінії фронту може відчутно не відобразитися протягом декількох тижнів. Російський наступ може бути стриманий, але українські сили можуть стикнутися з додатковими викликами. Окрім того, потрібно врахувати, що перша допомога зі США займе певний час на доставку та розподіл. Таким чином, наразі важливо бути готовим до можливих викликів на фронті та продовжувати підтримувати обороноздатність країни.