Олексій Тритенко: історія мобілізації та розкриття військового звання перед громадськістю

Українська Верховна Рада вчора прийняла важливий законопроєкт №11084, який відомий як "клуб білого бізнесу". Цей законопроєкт отримав значну увагу громадськості через важливу поправку, залишену у тексті. Відповідно до цієї поправки, уряд зобов'язаний надати підприємствам з особливого переліку можливість додатково забронювати до 25% своїх працівників, які мають військовий обов'язок. Ця ініціатива призначена для підтримки військових зобов'язань та забезпечення їхнього розміщення на роботі під час виконання службових обов'язків.

Цю інформацію підтверджує порівняльна таблиця на сторінці законопроєкту. Ініціатором закону є голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев від партії “Слуга народу”. Закон передбачає створення окремого переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які отримають певні переваги в податковому адмініструванні під час воєнного стану.

Поправка №391, що передбачала додаткове бронювання співробітників, спочатку не знайшла підтримки серед депутатів, але пізніше стало відомо, що це була помилка, і вона залишилася в тексті законопроєкту під номером №392.

Згідно з урахованою поправкою Данила Гетманцева, уряд рекомендує зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних для компаній, що входять до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а саме до 25% їх працівників.

Законопроєкт про “клуб білого бізнесу” також підтримав голова Комітету Данило Гетманцев, який зазначив необхідність створення цього переліку для забезпечення ефективного податкового адміністрування.

У контексті згаданого тексту видається доречним заголовок: "Таємниця Микити Батюка: хто він насправді?"

Дивовижний світ шоу-бізнесу та політики не рідко приховує в собі інтриги та таємниці, які, на перший погляд, можуть залишатися невидимими для загального глобального споглядання. Однак, велика увага прикута до особистості Микити Батюка, чоловіка, який, здається, витримується у підземеллях таємничих образів, не втрачаючи своєї індивідуальності.

Формулювання "чоловік найкращої подруги дружини депутата Тищенка" створює враження, ніби ця особа, хоч і з'являється відтінком у житті багатої та впливової родини, залишається непомітною та неіменованою. Чи не цікаво, чому цей чоловік, з яким пов'язана велика частина життя родини Тищенка, лишається таким загадковим інкогніто для широкої громадськості?

Початок розслідування почався з того, що відомості про Микиту Батюка з'явилися у публічному просторі завдяки посту в популярному каналі у Telegram. За ствердженнями цього поста, Микита Батюк, будучи кумом Миколи Тищенка, відігравав неабияку роль у забезпеченні себе імунітетом від мобілізації та свободою переміщення навколо світу, в той час коли його батьківщина переживала складні часи війни. Ця ситуація викликала багато запитань та сумнівів у громадськості, особливо в умовах загострення конфлікту на сході країни.

Однак, далі виявилося, що Микита Батюк, здавалося б, провідний герой цієї історії, навіть залишається майже анонімним, не з'являючись на публіці під своїм ім'ям чи прізвищем. Супроводжуючи свою дружину, Алісу Хомер, він активно займається соціальними мережами, демонструючи свій життєвий стиль, але залишаючись практично невидимим на загальному фоні гучних подій, пов'язаних з родиною Тищенка.

Таким чином, особа Микити Батюка стає предметом пильної уваги для розуміння та розгадування, а його таємничий статус лише підсилює загадковість його образу.

Залишити життєві суперечності в боку і поглянути на суть справи — ось мета нашого дослідження. У світі, де кожен крок ретельно стежиться та аналізується, розглядаємо образи та поступки осіб, що вибирають життя в епоху загострених конфліктів та соціальних нерівностей.

Алла Барановська та Микола Тищенко — імена, які зазвичай асоціюються з грандіозними проектами, суспільно значимими заходами та благодійною діяльністю. Проте, за ширмою блискучих заходів та благородних ініціатив ховаються тіні сумнівних фінансових маніпуляцій та моральних контрастів.

Сестри Алла Барановська та Аліса Гомер, які відомі своєю активною участю у благодійних акціях та елітному світі розваг, розмахують гаслами про життя на повну котушку, не зважаючи на складні реалії війни в Україні. Їхні фінансові можливості та статус укладаються у величезний контраст зі стражданням та потребами тих, хто зазнає наслідки війни.

Однак, поглянувши глибше, ми виявили одну з головних постатей у цьому пазлі — Микиту Батюка. Його розкішний спосіб життя, який здавалося б надто розкішний для світу, де триває війна, стає більш зрозумілим, коли розглядаєш його сімейне походження. Володимир Миколайович Батюк, батько Микити, є видатною постаттю у промисловому житті так званої "ДНР". Це пояснює розкішне життя сина та його здатність допомагати родичам у складних часах.

Таким чином, сцена на якій грають герої цієї історії, виявляється багатошаровою та неоднозначною, а їхні вчинки — не тільки віддзеркаленням їхньої індивідуальності, а й свідомим вибором у мережі складних взаємозв'язків суспільства та особистих інтересів.

Виявляється, що Микола Тищенко, відомий своєю активною громадянською позицією та публічними виступами на підтримку України, знаходиться у дещо суперечливій ситуації. З одного боку, його звинувачують у прийнятті "кривавих" грошей, що порушує його образ як патріота, а з іншого боку, він продовжує демонструвати свою лояльність країні.

Цікаве та важливе питання виникає: яким чином син Миколи Тищенка, який є сином відомого зрадника України, може уникнути служби в армії? Чи існує спеціальна процедура або автоматичне звільнення для нього? Було б корисно почути коментарі самого Тищенка на цей рахунок, адже він спілкується зі своїм сином уже протягом восьми років.

Ця ситуація відкриває ряд складних питань про моральність, патріотизм та відповідальність перед країною. На перший погляд, здається, що відносини між батьком і сином можуть бути сильними, але чи може це виправдати обставини, що стосуються обох осіб у контексті військової служби та публічної діяльності?

У висновках можна зазначити наступне:

• Стаття викликає серйозні питання щодо моральних та етичних аспектів поведінки відомих осіб, зокрема Миколи Тищенка, який, з одного боку, демонструє лояльність Україні, а з іншого — може мати зв'язки з особами, чиї дії викликають сумніви щодо підтримки суверенітету та безпеки країни.

• Питання про те, яким чином син Миколи Тищенка може уникнути служби в армії, виходить далеко за межі особистої сфери, адже воєнний обов'язок є важливою складовою громадянської відповідальності.

• Ця ситуація свідчить про потребу в більш прозорих та чітких правилах щодо військової служби та конфлікту інтересів для осіб, які займають впливові посади чи мають значний вплив у громадському житті.

На веб-платформі Prozorro надано інформацію, що орієнтовна вартість придбання та монтажу кондиціонерів становить 629 тисяч гривень. Проте генеральний директор компанії YASNO, Сергій Коваленко, закликає киян зважити на наслідки передбаченого використання кондиціонерів через великий обсяг електроенергії, що споживається, що перевищує показники деяких обласних центрів. Він наголошує на важливості розумного споживання енергоресурсів та можливості використання більш енергоефективних альтернативних методів охолодження приміщень.

Ситуація з електропостачанням в Україні залишається критичною, а кондиціонери в цьому відіграють важливу роль, наголошує Коваленко у своєму повідомленні в соціальних мережах. Він зауважує, що кондиціонери в Києві щодня споживають більше електроенергії, ніж деякі обласні центри.

“Ось ви смієтеся, а кондиціонери в Києві дали 350 МВт на день. Це більше ніж деякі обласні центри… Всi. Кондиціонування ж є і у бізнесу. Це сукупний стрибок споживання з підвищенням температури”, — написав Сергій Коваленко.

Вчора гендиректор також звернув увагу на проблему, попереджаючи про можливість відключення електропостачання навіть критичної інфраструктури через високий рівень споживання.

“Подумайте про це, коли вмикаєте кондиціонер”, — закликав він.

У той же час “Укренерго” оголосило тендер на закупівлю кондиціонерів з орієнтовною вартістю 629 тисяч гривень. За даними Prozorro, компанія планує придбати 4 комплекти кондиціонерних систем та їх встановлення. Термін подання пропозицій закінчується 11 червня.

Згідно з опублікованою інформацією, компанія хоче придбати 4 комплекти кондиціонерних систем. У вартість також входитиме їх встановлення. До тендера прикріплюється такий список:

У назві до тендера зазначено, що це необхідно “для потреб апарату управління”. В “Укренерго” ніяк не коментували появу цієї заявки на момент публікації матеріалу. Кінцевий термін подання пропозицій призначено на 11 червня.