Термін повернення після самовільного залишення частини продовжено до 1 березня 2025 року

Високий антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у спробах маніпулювати під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Інформацію про це поширив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Підглядаючи за трансляцією засідання, стало відомо, що прокурор, з невідомих причин, був відсутній. Суд повернув справу проти Лієва до Національної поліції, так як Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підозри у розкраданні, про що повідомив суддя Ярослав Шкодін. Екс-керівник Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без заходів запобігання. Про це інформував його адвокат Кульчицький. Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень 12 лютого, проте через місяць його відпустили додому під особисте зобов'язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін його утримання в заключенні завершився 8 квітня. Це означає, що він залишився без заходу запобіжного характеру, пояснив адвокат. 17 квітня ВАКС знову розглянув клопотання щодо зміни заходу запобіжного характеру, але за згодою обвинувачення його залишили без розгляду.

Загальний висновок щодо статті про експосадовця Міноборони Олександра Лієва вказує на складність та неоднозначність правозастосування в ситуаціях корупційних діянь. Рішення суду щодо звільнення Лієва під особисте зобов'язання свідчить про нестабільність у впровадженні ефективних запобіжних заходів у випадках серйозних корупційних злочинів. Також варто відзначити неефективність роботи правоохоронних органів, які не змогли представити достатні докази для підозри у розкраданні. Відсутність прокурора під час засідання суду також викликає певні сумніви щодо об'єктивності судового процесу. Усі ці фактори підкреслюють важливість подальшого розгляду та удосконалення механізмів протидії корупції та забезпечення правосуддя в Україні.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Володимир Страшко, керівник дистанційної комерційної школи, повідомив про різке зростання звернень від батьків, які вирішили виїхати з дітьми за межі країни на невизначений термін. Раніше більшість заявок стосувалася хлопців у старших класах, яких родини намагалися вивезти до досягнення ними повноліття, однак сьогодні ця тенденція охоплює дітей усіх вікових категорій.

За словами Страшка, учні, які виїхали один чи два роки тому, спочатку зберігали український освітній компонент і навіть навчалися паралельно. Проте сьогодні дедалі більше сімей повністю відмовляються від української освіти, оскільки ухвалили рішення залишатися за кордоном назавжди.

Згідно з даними, учні старших класів, зокрема 11-класники, тепер рідше планують вступати до українських вишів. Серед випускників багато тих, хто не буде писати Національний мультипредметний тест (НМТ), оскільки вони не збираються повертатися в Україну для продовження навчання.

“Не лише хлопці, але й дівчата. В деяких класах таких дітей 90%, — зазначив Страшко. — Умовно, 27 з 30 учнів планують залишитися за кордоном”. За його словами, це не стосується лише тих, хто націлений на престижні університети за кордоном, — родини готові до вступу в будь-які заклади, аби тільки не повертати дітей в Україну.

Раніше міністр освіти та науки Оксен Лісовий визнав, що з початком повномасштабної війни Україна стикається з проблемою масового виїзду школярів. Багато з них залишають країну, щоб уникнути мобілізаційних обмежень, тоді як інші прагнуть забезпечити більш стабільне майбутнє для дітей. Народна депутатка Ніна Южаніна заявила, що перед початком навчального року країну залишили близько 300 тисяч дітей.