У Києві сварка в магазині ледь не закінчилась вбивством

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Зокрема, до 15 листопада зупинено можливість бронювання через додаток «Дія». Водночас Кабінет Міністрів ухвалив постанову про перегляд підприємств, які мають право на бронювання. Їхні критерії «критичності» перевірять, і статус багатьох з них може бути скасований. Як наслідок, працівники таких підприємств втратять право на бронь, що відкриє можливість для їхньої мобілізації.

Відзначимо, що перегляд бронювань розпочався після того, як президент Володимир Зеленський ознайомився з даними, згідно з якими кількість заброньованих громадян різко зросла і досягла 1,5 мільйона осіб. Це викликало занепокоєння, що частина цієї кількості може приховувати ухиляння від мобілізації. За результатами перевірок, поставлено завдання скоротити кількість заброньованих на мільйон осіб, а тих, хто втратить броню, відправити до територіальних центрів комплектування (ТЦК).

«План полягає в тому, щоб фірми позбавили права на бронь, після чого ТЦК отримає списки працівників і випише їм повістки», — зазначає джерело. Однак у реальності цей процес може наштовхнутися на кілька проблем.

На думку експертів, підприємства, які втратять статус «критичних», можуть намагатися уникнути втрат за допомогою корупційних схем. Деякі з них можуть спробувати «вирішити питання», щоб зберегти свій статус і, відповідно, право на бронювання своїх працівників. Це призведе до підвищеного тиску на підприємців і створення нових корупційних ризиків.

Крім того, очікується, що багато працівників, які втратять бронь, просто звільняться або перестануть виходити на роботу. Це може завдати серйозного удару по українській економіці, яка вже страждає від браку робочої сили через війну.

«Попри намагання мобілізувати мільйон осіб, у реальності цифра буде набагато меншою через системне коло вимагання. Однак економічні наслідки для країни будуть значними», — прогнозує джерело.

У понеділок, 26 лютого, стало відомо, що Національна поліція здійснила затримання директора одного з департаментів Укрнафти за підозрою у корупційних діях. Цю інформацію оприлюднили пресслужба Офісу генерального прокурора та поліція міста Києва. Компанія Укрнафта підтвердила факт затримання і заявила про рішучу боротьбу з будь-якими проявами корупції.

За даними слідства, затриманий, який у 2018 році вже мав високу посаду в компанії, запропонував знайомій можливість використовувати певну ділянку землі, що належала Укрнафті. Угода передбачала сплату значної суми грошей щорічно особисто йому. Проте у 2022 році жінка не встигла виконати умови угоди через проблеми з врожаєм. Після цього затриманий почав застосовувати тиск на неї, вимагаючи гроші та загрожуючи забрати землю.

У грудні 2023 року жінка звернулася з проханням укласти офіційний договір на користування землею. Проте затриманий вимагав подвійну суму вже за попередній період та обіцяв допомогти укласти договори лише після оплати. Під час передачі другої частини грошей менеджера затримали в центрі Києва біля Південного вокзалу. Йому пред’явлено звинувачення згідно зі статтею Кримінального кодексу України, яка стосується зловживання впливом.

• Національна поліція здійснила затримання директора департаменту Укрнафти за підозрою у корупційних діях, яке підтвердила пресслужба Офісу генпрокурора та поліція міста Києва.

• Укрнафта заявила про рішучу боротьбу з будь-якими проявами корупції та підтвердила факт затримання директора.

• Стратегія затриманого полягала в незаконному використанні земельних ресурсів компанії, за що він вимагав значну суму грошей від особи, яка прагнула отримати доступ до цих ресурсів.

• Затриманий також використовував тиск на зазначену особу, що загрожувало їй втратити доступ до землі, якщо вона не виконає його вимоги.

• У результаті слідства затриманому було пред'явлено звинувачення за статтею Кримінального кодексу України, що стосується зловживання впливом.

• Цей випадок ще раз підкреслює необхідність посилення боротьби з корупцією в енергетичному секторі та важливість ефективного використання земельних ресурсів у корпоративному секторі України.