Виклик та перспективи: ЗСУ ставлять перед собою завдання зміцнення обороноздатності у контексті переваги Росії

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Ми ризикуємо повернутися до жахливого франко-німецького «нормандського формату», який розглядав Росію та Україну як рівноправних співрозмовників у внутрішній сварці», – написав він у Х.

Джонсон вважає це «ганебною зрадою реальності» і пропонує замість переговорів із Росією «масштабно і швидко зміцнити позиції України».

Він також перепостив заяву Зеленського, який розкритикував дзвінок Шольца Путіну і назвав його «відкриттям скриньки Пандори».

«Боюся, Володимир Зеленський абсолютно правий», – прокоментував Джонсон.

Україна стикається зі складнощами у сфері озброєння, що становить серйозну загрозу для її обороноздатності та безпеки. Згідно з даними, наданими Foreign Policy, Україна і надалі відстає від Росії за обсягом озброєння, включаючи артилерію, протягом усього 2024 року. Ця ситуація є наслідком низки обставин, включаючи недостатнє фінансування та технічні обмеження. Навіть після отримання фінансової допомоги, більша частина необхідної зброї не буде доставлена на передову, через затримки у відновленні американських запасів та технічні проблеми у виробництві снарядів.

За словами представника Конгресу США, Збройні сили України переважно вимушені зосередитися на обороні, збільшуючи оборонні спроможності та зміцнюючи оборонні лінії. На жаль, навіть отримавши обіцяну допомогу, Україна має обмежені можливості для проведення наступальних операцій протягом поточного року.

Наявність лише обмеженої кількості боєприпасів і технічні проблеми з їхнім виробництвом ставлять під загрозу можливість українських військових здійснювати ефективні оборонні дії. Україна продовжить копати оборонні окопи та зміцнювати свої оборонні позиції, проте ці заходи можуть виявитися недостатніми у зустрічі з російською військовою машинерією.

У цей час Росія продовжує збільшувати обсяги виробництва снарядів, що може виявитися загрозою для стабільності та безпеки в регіоні. Відсутність необхідних ресурсів та технічних можливостей для України може посилити її залежність від партнерів та подальше погіршення безпекової ситуації в регіоні.

Україна стикається зі значними викликами у сфері озброєння, що може серйозно підірвати її обороноздатність та загрожувати національній безпеці. Незважаючи на спроби залучити допомогу від зарубіжних партнерів, країна має обмежені можливості отримати необхідну зброю та боєприпаси, що ускладнює проведення ефективної оборони. Технічні та фінансові обмеження перешкоджають Україні в розвитку власних військових потужностей та зміцненні оборонної лінії.

Ситуація стає ще більш загостреною через активні зусилля Росії у збільшенні виробництва та посиленні своїх військових можливостей. Україні важливо продовжувати співпрацю зі своїми партнерами в інтернаціональній спільноті для отримання необхідної підтримки та допомоги в укріпленні оборони та забезпеченні безпеки.

Для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні важливо, щоб Україна продовжувала працювати над удосконаленням своїх оборонних здібностей, шукала можливості для розвитку власного військово-промислового комплексу та підтримувала партнерські відносини з країнами, що поділяють її цінності та цілі в гарантуванні безпеки та суверенітету.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За перші 10 місяців 2024 року дезертирувало більше українських солдатів, ніж за попередні два роки війни. Україна намагається поповнити свої лави на передовій, поки РФ захоплює все більше нових територій, пише Financial Times.

У виданні нагадали, що наприкінці жовтня сотні піхотинців зі 123-ї бригади ТРО самовільно залишили військову частину у Вугледарі Донецької області. Деякі солдати повернулися в Миколаївську область, де влаштували публічний протест, вимагаючи більше зброї та навчання для військових.

“Ми прибули до Вугледара з одними автоматами. Сказали, що буде 150 танків, а було 20, і прикрити нас нічим”, – розповів журналістам офіцер 123-ї бригади ТРО.

Загалом із січня по жовтень 2024 року в Україні прокурори порушили 60 000 справ проти солдатів за самовільне залишення своїх військових частин, зазначили у виданні. Це майже вдвічі більше, ніж у 2022 і 2023 роках разом узятих.

Місцева влада заявила журналістам, що деякі з дезертирів 123-ї бригади ТРО вже повернулися на фронт. Проте деяка частина солдатів продовжує переховуватися.

Крім того, деякі військові користуються можливістю покинути Україну, вирушаючи в закордонні тренувальні табори. Один зі співробітників польської служби безпеки повідомив журналістам, що в середньому близько 12 українців щомісяця тікають з військових зборів у країні.

Головна проблема полягає в тому, що різке зростання дезертирства збіглося зі стрімким просуванням росіян на фронті, підкреслили у виданні. З літа 2024 року РФ змогла захопити більше територій України, ніж будь-коли з 2022 року.

Офіцер 123-ї бригади ТРО заявив журналістам, що за три роки в його підрозділі не було жодної ротації. Зазвичай вони складаються з чотирьох тижнів, протягом яких солдати отримують можливість відпочити, потренуватися з новобранцями і полагодити пошкоджену техніку.

“Вугледар нікому не потрібен. Місто перетворилося на руїни понад рік тому, тому не було причин наражати своїх людей на небезпеку, захищаючи його. Вони просто вбивають їх, замість того щоб дати їм можливість реабілітуватися і відпочити”, – сказав він.

Десятки інших солдатів з Миколаївської та Запорізької областей розповіли журналістам, що вони виснажені та мають проблеми з психічним здоров’ям. За їхніми словами, мирні громадяни не хочуть, щоб Україна здалася, але й воювати вони не готові.

Чиновник із Генштабу ЗСУ поділився з журналістами, що більшу частину дезертирів складають піхотинці та штурмовики, які втомилися від війни.

Протягом останніх двох років демографічна ситуація в Україні стала об'єктом серйозного занепокоєння. За словами Олександра Гладуна, заступника директора українського державного Інституту демографії та проблем якості життя, за цей період населення України зменшилося з 42 до 35 мільйонів осіб. Ця драматична зміна відбулася на тлі війни та міграційних процесів, які значно вплинули на демографічну картину країни. Інформація, що надійшла від Гладуна, розкриває, що в офіційних оцінках кількості населення України на 42 мільйони не враховувалися території, що перебувають поза контролем України, такі як Крим та частини Донбасу. Фактично, кількість населення в Україні оцінюється в експертних колах від 35 до 38 мільйонів осіб.

Гладун також наголошує на тому, що європейські країни можуть бути неохочими приймати українських біженців, що стане актуальним після завершення конфлікту, і вони можуть більш активно спрямовувати зусилля на збереження українців у своїх країнах. Проте після завершення війни можливі міграційні потоки, коли частина осіб, які виїхали за кордон, може повернутися додому.

За даними українського Мін'юсту, на контрольованих Україною територіях за два роки війни зареєстровано понад мільйон смертей, і ця цифра зазнала зменшення у 2023 році, що може бути пов'язано зі зменшенням кількості областей, які перебували під впливом військових дій. Значне зменшення народжуваності також стало серйозною проблемою, відзначаючи спад на 31,5% порівняно з довоєнним 2021 роком та на 9% порівняно з попереднім роком.

Україна стикається зі складною демографічною ситуацією, яка обумовлена війною на сході країни та міграційними процесами. За останні два роки населення зменшилося з 42 до 35 мільйонів осіб, що є тривожним показником. Це може мати серйозні наслідки для соціально-економічного розвитку країни. Прогнозують, що після завершення війни можливі міграційні потоки, але європейські країни можуть бути неохочими приймати українських біженців. Зменшення народжуваності та зростання смертності також викликають серйозні турботи. Для подальшого розвитку країни важливо розробити стратегії для збереження населення та створення сприятливих умов для його зростання.