Виклик та перспективи: ЗСУ ставлять перед собою завдання зміцнення обороноздатності у контексті переваги Росії

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Про це повідомляється на порталі “Мінфін”.

Державний “ПриватБанк” почав блокувати віртуальні картки “Нацкешбеку”, оформлені для участі в програмі “Зимова єПідтримка”, через виконавчі провадження. Одна з клієнтських скарг стосується ситуації, коли банк заблокував не лише віртуальну картку, а й інші рахунки клієнта.

Клієнт розповів, що відкрив картку “Нацкешбеку” для отримання 1 тисячі гривень фінансової допомоги, проте банк заблокував її, посилаючись на арешт через заборгованість, яку чоловік вважає безпідставною. Він також звинуватив банк у недобросовісності.

Скарга клієнта на ПриватБанк. Джерело: Мінфін

ПриватБанк відреагував на скарги, заявивши, що діє в межах законодавства та виконує вимоги щодо арешту коштів на підставі листів від виконавчої служби.

“Це означає, що у вас є заборгованість перед виконавчою службою. Зв’яжіться з виконавцем для вирішення цього питання,” — пояснили в банку.

В установі зазначили, що обмеження можуть бути зняті лише після отримання відповідного повідомлення про зняття арешту. За процедурою, банк має розблокувати рахунок протягом 3–10 днів після надходження документів.

Для зняття арешту клієнтам необхідно:

ПриватБанк нагадує, що керується постановою НБУ від 21.01.2004 № 22, яка регламентує порядок виконання вимог виконавчих служб.

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив рішення про відсторонення від займаної посади начальниці Західного міжрегіонального управління однієї з державних служб. Таке рішення стало результатом розгляду клопотання у межах кримінального провадження та, за оцінкою суду, є необхідним для забезпечення об’єктивності слідства і недопущення можливого впливу посадовиці на хід розслідування.

Згідно з матеріалами справи, слідчі органи вважають, що перебування керівниці на посаді могло створювати ризики тиску на підлеглих або збереження доступу до службової документації, яка має значення для встановлення всіх обставин. Суд погодився з аргументами сторони обвинувачення та визначив строк відсторонення, протягом якого посадовиця не має права виконувати свої службові обов’язки.

За версією слідства, керівниця міжрегіонального управління Держпраці організувала схему отримання хабарів від суб’єктів господарювання. Йдеться про надання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію відповідного обладнання, проведення експертних обстежень, технічного нагляду і експертиз технологічних процесів. Окремо слідчі вказують на отримання неправомірної вигоди за непритягнення до відповідальності роботодавців, які використовували працю неоформлених працівників.

У судових документах зазначено, що розмір неправомірної вигоди залежав від характеру об’єктів, виду послуг і можливих штрафних санкцій та коливався в межах від 2 до 10 тисяч доларів США.

24 грудня суд задовольнив клопотання слідчого ДБР і відсторонив Оксану Єзерську від займаної посади на час досудового розслідування – до 22 лютого 2026 року. Крім того, суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави та наклав арешт на майно, вилучене під час обшуків, зокрема мобільний телефон Iphone 16 Pro Max і службові документи.

У матеріалах справи також зазначено, що підозрювана та її захисник вважають підозру необґрунтованою.

Західне міжрегіональне управління Держпраці здійснює свої повноваження на території Волинської, Закарпатської, Львівської та Рівненської областей. Оксана Єзерська очолювала це управління протягом останніх п’яти років.

27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області ухвалив рішення у справі №564/9/26, в якому визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні правопорушення. Суд розглянув деталі справи та встановив, що обвинувачена здійснила дії, що суперечать вимогам законодавства, що, у свою чергу, завдало шкоди місцевим інтересам і порушило норми адміністративного управління. Після вивчення всіх матеріалів справи суд виніс відповідне рішення, поклавши відповідальність на посадову особу за вчинені порушення.

Це рішення стало важливим прецедентом для місцевої політики та адміністративного управління, адже воно підкреслює необхідність суворого дотримання законодавчих норм, особливо тими, хто займає важливі посади у державних органах. Висновок суду має не лише юридичне значення, але й серйозний вплив на репутацію посадових осіб на місцевому рівні.

Перевірка Державної служби з питань праці засвідчила, що протягом 2025 року в міській раді існувала суттєва диспропорція в оплаті праці заступників. Двоє з них щомісяця отримували премії у розмірі 150–200% від посадового окладу. Водночас двоє інших — лише 10% у період із березня по листопад 2025 року.

До Дня місцевого самоврядування «фаворитам» виплатили по 7 506 гривень премії, тоді як інші заступники не отримали жодних додаткових виплат. Документальних обґрунтувань такої різниці керівництво не надало.

Окрім цього, у травні 2025 року було затверджено розподіл функціональних обов’язків, у якому двох заступників фактично виключили з управлінських процесів: їх не наділили координаційними повноваженнями та правом заміщення керівництва.

У судовому засіданні Лілія Шульжук провину не визнала. Вона заявила, що розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона не стала його змінювати після того, як очолила місто. Також посадовиця пояснила свої рішення політичними мотивами, зазначивши, що не довіряла заступникам через їхню належність до опозиційних партій і тому обмежувала їхні функції та преміювання.

Захист просив закрити провадження, аргументуючи різницею у продуктивності праці посадовців.

Потерпілі ж заявили про системний характер тиску: за їхніми словами, їм надавали усні доручення без належного документування, позбавляли повноважень та стабільного доходу.

Суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення — мобінг, вчинений групою осіб.

У рішенні зазначено, що керівниця мала всі повноваження для справедливого розподілу функцій і навантаження між заступниками, однак не скористалася ними. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання службових обов’язків потерпілими.

Суд постановив:

Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.Накласти штраф у розмірі 6 800 гривень.Стягнути судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів. У разі несплати штрафу добровільно його сума підлягатиме подвоєнню.