Виклик та перспективи: ЗСУ ставлять перед собою завдання зміцнення обороноздатності у контексті переваги Росії

Згідно з надійним джерелом в Офісі Президента, Генеральний штаб України провів аналіз сценаріїв можливих військових конфліктів, враховуючи обмежену наявність бойових засобів та переваги противника в авіації, артилерії та техніці. В результаті цього аналізу передбачається мобілізація додаткового мільйона українців протягом трьох років. При такому сценарії конфлікту Збройні сили України (ЗСУ) мають змогу утримувати лінію фронту з мінімальними територіальними втратами.

Генштаб України вже зараз активно пропонує зниження призовного віку до двадцяти років, оскільки військова мобілізація осіб покликаного віку вже не є оптимальним рішенням. Після того, як президент Володимир Зеленський підпише закон про зниження призовного віку, територіальні центри комплектування почнуть викликати чоловіків, які перебували на військовому обліку призовників та досягли 25-річного віку, для оновлення даних та медичного огляду. Після цього їх включать до списків військовозобов’язаних.

Про це повідомляє Генеральний штаб України, який також зазначає, що удосконалення системи військового обліку призовників проводиться у рамках "реформування системи підготовки громадян до проходження військової служби та готовності до виконання конституційного обов’язку з захисту Батьківщини". Крім того, після підписання указу про демобілізацію строковиків близько 7 000 осіб буде звільнено у запас у Генштабі.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Генеральний штаб України провів аналіз потенційних військових сценаріїв, що передбачають обмеженість бойових комплектів та перевагу противника в різних сферах.

• Внаслідок цього аналізу передбачається необхідність мобілізації додаткового мільйона громадян України протягом трьох років.

• Зниження призовного віку до двадцяти років розглядається як один з можливих заходів для підвищення ефективності військового мобілізаційного потенціалу.

• Удосконалення системи військового обліку та підготовки громадян до виконання обов’язків військової служби відзначається як важлива складова "реформування системи підготовки громадян до проходження військової служби".

• Підписання указу про демобілізацію строковиків передбачає звільнення у запас значної кількості військовослужбовців.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з виданням, причини укладення угоди стали зрозумілими після заяви президента України Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, де він підкреслив, що енергообладнання біля українських АЕС є незахищеним і може стати мішенню для російських ракет. Це спонукало “Енергоатом” до проектування захисту “другого рівня”, що передбачає будівництво залізобетонних П-образних споруд. Ці конструкції мають захищати великі трансформатори від атак, зокрема від шахедів та осколкових уражень.

Як відзначають експерти, ефективність подібних захисних споруд вже була доведена на підстанціях “Укренерго”. Зазначається, що, незважаючи на те, що роботи з проектування та будівництва тривають з минулого року, навіть незавершені споруди вже забезпечують певний рівень захисту.

Однак контракт на 509 млн грн для РАЕС викликає занепокоєння через відсутність інформації про розміри споруди. “Наші гроші” підкреслюють, що багато деталей угоди залишаються прихованими, що ставить під сумнів прозорість процесів у державному секторі.

Також варто відзначити активізацію “Укргідроенерго”, яка у вересні провела закупівлі на захист та відновлення пошкоджених гідроелектростанцій на загальну суму 1,11 млрд грн. З цих коштів 0,54 млрд грн припали на угоду з ПрАТ “Укрсталь конструкція”, що належить колишньому олігарху Віталію Гайдуку. Знову ж таки, деталі цін на будівельні матеріали по цих контрактах не були оприлюднені.

Українська криза розвивається зі значним напруженням, а успішна стратегія на полі бою вимагає відтворення злагодженої формули "БПЛА + артилерія + бомби". За аналізом кулуарів встановлено, що оптимальною тактикою є початок з масштабних авіаційних ударів, якими слідують артилерійські обстріли, а потім точкові удари безпілотників (БПЛА) по визначеним цілям. Протягом цього процесу противника тримають під наглядом за допомогою розвідувальних БПЛА. Наразі Україна стикається з низкою викликів, зокрема у сфері використання безпілотників. Індикатори ефективності використання БПЛА в країні незадовільні, і подальший розвиток цієї технології є питанням у сфері обговорень. Наступ з боку російської армії може стати серйозною загрозою для стійкості лінії фронту в Україні. Військові можливості України можуть бути недостатніми для відвертої конфронтації з російською армією, особливо там, де ворог зосереджує свої зусилля. Швидкість військових дій на передовій стрімко зростає, що може мати серйозні наслідки. Шанси на успіх України у цій ситуації залежать від стратегічних рішень Росії щодо напряму своєї агресії. Тільки мужність та стійкість українських військових, а також помилки російських командувачів, можуть змінити хід подій на користь України. Високопоставлені українські офіцери підкреслюють, що покладатися на помилки російської армії не є стратегічно вигідно. Вони критикують бездіяльність Заходу та недоліки у поставках військового обладнання, які сповільнюють підтримку оборони країни. Україні необхідні більш швидкі та ефективні заходи, такі як постачання гаубиць, ракет та доступ до сучасних винищувачів. Військові діяння російських сил продовжують пристосовуватися до нових технологій та методів військового застосування, вимагаючи від України та її партнерів постійного оновлення та адаптації стратегії.

Офіцери висловили серйозне занепокоєння щодо потреби у широкому масштабі мобілізації додаткових військових сил, проте водночас вони турбуються можливими політичними наслідками таких дій. Незважаючи на це, Україна поки що не розпочала новий великий раунд мобілізації через хвилювання влади щодо можливих політичних ризиків, які можуть виникнути внаслідок цього кроку. У вівторок президент Зеленський підписав деякі зміни до старого закону про мобілізацію, які передбачають зниження мінімального віку призову з 27 до 25 років. Українське військове командування настійно наголошує на тому, що Росія активно готується до потужного удару, можливо, навіть до серпня чи навіть раніше. "У нас не лише військова криза, але й політична. У той час, коли Україна відмовляється від масштабної мобілізації, Росія в даний час набирає ресурси і готується до розпочаття значного наступу приблизно у серпні, а можливо й раніше", – підкреслив один з офіцерів.

У висновку можна зазначити, що стан справ на фронті та військово-політичні аспекти ситуації в Україні вимагають уважного аналізу та відповідних дій. Офіцери висловили серйозні обурення щодо можливого нестачання військових сил та необхідності мобілізації. Водночас, уряд України затримує рішення про масштабну мобілізацію через можливі політичні ризики. Ця ситуація породжує загрозу, оскільки Росія активно готується до можливого удару. Важливою стає не лише військова підготовка, а й політичні рішення та міжнародна підтримка для забезпечення безпеки України в умовах військового конфлікту.