Як бізнесмен Максим Луньов допомагає українським корупціонерам приховати мільйонні статки

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.

Велика Палата Верховного суду України ухвалила остаточне рішення у резонансній справі за апеляційною скаргою народного депутата та колишнього президента Петра Порошенка до чинного глави держави Володимира Зеленського. Скаргу було залишено без задоволення.

З кінця минулого року Порошенко намагався скасувати Указ президента від 23 січня 2023 року №27 «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану». Цим документом було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони, згідно з яким Кабмін мав внести зміни до правил перетинання державного кордону для державних службовців, нардепів, суддів та прокурорів, дозволяючи виїзд лише у службові відрядження.

Порошенко вважає, що указ порушив його конституційне право на вільний виїзд з території України. Проте 1 грудня 2023 року прикордонники не пропустили його у відрядження до Польщі та США для участі в Саміті Міжнародного демократичного союзу. Речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив, що заборона на виїзд була пов’язана з тим, що Верховна Рада скасувала відрядження нардепа.

У своєму позові Порошенко зазначив, що прикордонники керувалися новими змінами, які набрали чинності після видання спірного указу президента.

Верховний суд спочатку повернув позов Порошенка, оскільки він пропустив термін, відведений для оскарження указу Зеленського. Згідно з законом, термін для оскарження становить шість місяців з моменту ухвалення документа, що вичерпався 25 липня 2023 року.

Не погодившись з цим рішенням, Порошенко оскаржив його у Великій палаті Верховного суду. Однак суд дійшов висновку, що указ від 23 січня 2023 року є актом індивідуальної дії, що не зачіпає прав позивача.

«Доводи позивача про те, що хоча указ не прийнятий безпосередньо щодо Петра Порошенка, проте він стосується його прав, свобод, а також встановлених законом гарантій діяльності народних депутатів України, є необґрунтованими», – йдеться у постанові суду.

Суд також підкреслив, що інцидент із забороною виїзду Порошенку в грудні 2023 року не є предметом цього спору. Постанова Великої палати набрала чинності 3 жовтня і оскарженню не підлягає.