Ведучий Комаров пояснив причину розлучення з дружиною

Українська влада активно рухається вперед у питанні використання потенціалу ув'язнених для підтримки обороноздатності країни. Міністр юстиції, Денис Малюсько, оголосив про старт історичного процесу звільнення осіб, що перебувають під в'язницею, для вступу до лав Збройних Сил. Згідно з новим законодавством, практично 350 ув'язнених вже отримали свободу, виконавши обов'язковий термін в армії за спеціальною програмою, що передбачає умовно-дострокове звільнення після завершення служби. Цей крок не лише стимулює військову дисципліну та патріотизм серед засуджених, а й сприяє поповненню рядів армії висококваліфікованими кадрами, готовими віддати своєму народу останню краплю крові.

На даний момент до судів подано 4 300 заяв на умовно-дострокове звільнення, і судова система активно розглядає більшу частину цих заяв. Малюська зазначив, що до 20 000 ув’язнених, включаючи тих, хто перебуває у попередньому ув’язненні, можуть бути завербовані для служби в українській армії.

Ця політика нагадує практику, яку широко використовує Росія для зміцнення своїх Збройних сил, проте є суттєві відмінності. Російська програма відкрита для ув’язнених, засуджених за насильницькі злочини, тоді як український закон не поширюється на осіб, засуджених за два і більше вбивства, зґвалтування або інші тяжкі злочини. Особу, засуджену за одне вбивство, може бути звільнено лише за відсутності обтяжливих обставин, таких як сексуальне насильство.

Малюська підкреслив, що основними причинами ухвалення цього закону є труднощі з призовом “звичайних” громадян. Він також зазначив, що багато ув’язнених, які наразі відмовляються від умовно-дострокового звільнення, вичікують, щоб подивитися, як складеться доля першої хвилі добровольців. Вони хочуть дізнатися, наскільки якісною буде підготовка новобранців, чи задоволені нові солдати і колишні ув’язнені, та чи добре з ними поводяться.

“Це буде ключовим моментом,” – наголосив міністр, підкреслюючи важливість якості підготовки та ставлення до новобранців для успіху цієї ініціативи.

Феномен «фаббінг», який означає несвідоме ігнорування людини поруч заради смартфона, дедалі глибше вкорінюється в сучасному житті. Він проявляється у звичці автоматично тягнутися до телефона, переглядати стрічку, оновлювати месенджери або реагувати на будь-який сигнал гаджета. Такі дії здаються дрібними та буденними, проте вони можуть створити відчуття непоміченості у партнерів, дітей, друзів чи колег. Постійні відволікання не лише погіршують якість спілкування, а й формують емоційну дистанцію між людьми.

Фахівчині з психології наголошують, що не варто звинувачувати себе у виникненні цієї звички — вона стала природною складовою цифрової доби. Водночас важливо навчитися свідомо керувати увагою та встановлювати власні правила користування смартфоном. Рекомендації спеціалістів зводяться до того, щоб поступово відновлювати баланс між онлайн-простором і реальними стосунками.

Також дослідження, проведене доценткою психології Саутгемптонського університету Клер Гарт, показало, що часте «фабблення» негативно впливає на стосунки: люди почуваються відкинутими, що може провокувати «ефект спіралі», коли обидва партнери беруть телефони й стають менш уважними одне до одного. Особливо це помітно у сім’ях, де батьки активно користуються телефонами – зв’язок із дітьми може слабшати, а самооцінка дітей знижуватись.

Експертки наголошують на важливості прозорості та взаємної уваги. Навіть невелика зміна поведінки – озвучення мети використання телефону та повернення до спілкування – допомагає поліпшити стосунки, підтримати взаємоповагу та уникнути почуття ігнорування.